Стрічка новин
102: що трапилось? з 28 вересня по 4 жовтня  2020 р: Протягом  звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 126 заяв та повідомлень громадян, з них 12 на момент реєстрації містили Смачного вам!: У нашому місті не один рік працює кулінарія, що по вулиці Героїв Май­дану. Тут завжди можна підкріпитися сві­жою випічкою. Особливо У полі на Лебединщині знайшли авіаційну бомбу: 31 травня о 15:00 до Служби порятунку «101» надійшла інформація про знайдення предмету, схожого на боєприпас, у селі Червлене, що Тепер читаю «Будьмо разом»: Висловлюю велику подяку справжньому патріоту нашого міста Владиславу Бухарєву за передплату газети «Будьмо разом» мені та іншим учасникам війни м.Лебедина. Ольга ПАЛИВОДА: «Я творила свою долю сама. Радію життю і по-філософськи ставлюся до нього»: 15 травня відзначатиме ювілей напрочуд цікава людина, неординарна особистість – педагог-ветеран, Заслужений працівник культури України, громадська діячка з активною Безпечний великдень: Наближається одне з найбільших релі­гій­них свят – Світле Христове Воскре­сіння (Великдень). За традицією в цей день проходять урочисті релігійні заходи, Небо кликало, кликало і… забрало: Редакція тижневика «Будьмо разом» продовжує проєкт пам’яті земляків-льотчиків, котрі народилися на Лебединщині і в м. Лебедині, але за різних обставин, З роси й води!: Кожен раз, коли я її згадую, бачу здалеку чи підходжу ближче, мене огортають особливі почуття любові й гордості. Я помічаю, Чарівна музика математики Олександра Борисенка: Нам, випускникам мехмату 1981 року, можна сказати, пощастило двічі в житті. Перший раз – коли нас для захисту диплома «прикріпили» Футбол – це гра, яка об’єднує: Під час нашої розмови така думка прозвучала з вуст президента футзального клубу «Автомобіліст» Івана Минюка, який до того ж є

«Мина Мазайло» – п’єса українського драматурга Миколи Куліша, за авторською режисерською версією - соціально-національна драма. Режисер вистави

- Валерій Микитенко. Спектакль планували показати 13 березня у рамках цьогорічного фестивалю «Чехов-фест», але через карантин її, як і фестиваль, перенесли. Прийти на прем’єру вистави 15 та 16 липня мали змогу ті глядачі, які придбали квитки ще в березні. Серед щасливчиків були й лебединці. Тому, отримавши пропозицію відвідати спектакль 16 липня, ми відразу відгукнулися. Зустріла лебединців завідуюча літературно-драматургічною частиною театру Тетяна Свелеба. Пані Тетяна розповіла про створення  Сумського театру юного глядача, його творче життя, історію, досягнення.

Карантин все ж вніс свої корективи. Тож  на вході до  зали  відвідувачам із Лебедина було виміряно температуру, розсаджено на відстані 1,5 м і 5 кв. м площі на одного глядача. При нормі зали 400 чоловік, спектакль переглядало лише 90. Спеціалісти театру розробили спеціальну схему глядацької зали, аби дотриматись карантинних вимог.

Але все це не зашкодило отримати насолоду від талановитої гри акторів.

 Темою «Мини Мазайло» є художнє відтворення проблеми українізації у 20-30-х роках XX ст.; сатиричне змалювання новітнього міщанства, а ідеєю – засудження міщанства, комплексу меншовартості, національної упередженості й зверхності; висміювання носіїв великодержавного шовінізму. В основу твору покладено начебто анекдотичну історію про те, як харківський службовець «Донвугілля» з Холодної Гори Мина Мазайло вирішив змінити прізвище, у якому вбачав причину своїх життєвих і службових поразок, на престижніше – російське Мазєнін, але суперечка з приводу цього факту поступово переходить у сімейну дискусію і виходить на рівень національної проблеми. Ставлення персонажів до мови лягло в основу конфлікту, що в творі розгортається у формі дискусій, які породжують комічні ситуації, визначають основні сюжетні лінії: Мина - Мокій, Уля - Мокій, тьотя Мотя – дядько Тарас. Дія відбувається в домі Мини Мазайла у м. Харкові в період найбільшого поширення українізації.

Спектакль тривав більше двох годин з антрактом. Наприкінці лебединці вручили квіти акторам і подякували за неймовірні емоції.

 Наостанок завершу словами Ю. Смолича: «Куліш – драматург був талант світового масштабу. Не буду шукати небезпечних аналогій в класиці – між Шекспіром і Шіллером або Мольєром чи Бомарше, але в сучасній йому... драматургії він не мав собі рівних...». І ми, переглянувши спектакль «Мина Мазайло», змогли ще раз у цьому переконатися.     

Наталія Логвиненко.

Додати коментар