Стрічка новин
LOVE UKRAINE: «Любіть Україну» – читаємо й пригадуємо відомий вірш Володимира Сосюри. «Love Ukraine» – читаємо й пригадуємо урочисту й водночас дуже Любительське рибальство на орендованих ставках: Відповідно до ст. 51 Водного Кодексу України та ст. 14 Закону України «Про аквакультуру» орендарі водного об`єкта зобов`язані передбачити місця Село, прославлене працею: Як розповідали старожили, заселення території сьогоднішньої Руди відбулося приблизно в 1920-х рр. ХХ ст. після пожежі, яка знищила у засушливе Володимир Білоконський: «Немає значення, в якій місцевості лікарі трудяться, скрізь вони повинні бути вірні клятві Гіппократа»: – Щиро вітаємо Вас, Володимире Володимировичу. Дякуємо, що погодилися поспілкуватися з читачами тижневика «Будьмо разом». Ми впевнені, що жителі Лебединщини У команді Сумщини «Дні Європи – 2021»: Активісти шкільного євро­­­­­клубу “Mayflower” Лебе­­дин­­ського закладу зага­льної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 (координатор – вчитель  англійської мови Логвиненко Н.М.) Конотопський район: ситуація на ранок 1 квітня: Навколо Бурині встановлені ворожі блок-пости. Людей не впускають і не випускають з населеного пункту. Будь ласка, не наражайте себе на небезпеку! Тарифи змінюються: Згідно Рішення №318, від 16.12.2020р.,   відповідно до вимог ч.5 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  КП  «Водоканал виконавчого комітету Лебединської Живописець, графік, художник, поет: 21 липня, з нагоди 139-ої річниці з дня народження Давида Бурлюка, у Лебединському міському краєзнавчому музеї відбулося засідання «круглого» столу Ціни на ринку на 3 листопада 2020 року: М’ясо (1кг) – 100-140 грн. Сало (1кг) – 50-120 грн. Інформація про стан оперативної обстановки на території Лебединської міської ради з 12 по 17 квітня 2021 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції №3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшли 122 заяви та повідомлення

Валентина Петрівна як не остерігалася коронавірусу, бо, стверджують лікарі, люди похилого віку найбільш незахищені перед цією загадковою

хворобою, але потрапила в небезпечну ситуацію.

Син, який приїхав увечері до неї з продуктами, запідозрив щось неладне:

–Мамо, ти не захворіла? Щось з тобою не так!

І не помилився. «Швидка», яка прибула на виклик, забрала хвору до лікарні. А там Петрівна почула загрозливий діагноз: двостороння пневмонія. Де вона взялася серед літа? В районній лікарні хвору не залишили: пневмонію, виявляється, зараз лікують тільки в обласному центрі, де перевіряють хворого на коронавірус. Слава Богу, обійшлося. Але Валентина Петрівна на власні очі побачила, яку нелегку ношу несуть сьогодні медпрацівники, яким доводиться в перші дні рятувати хворих з підозрою на цю страшну хворобу: незручна уніформа, важко дихати, спробуй у гумових рукавичках знайти у хворого вену, яка тікає з-під рук. І кожного дня вони наражаються на небезпеку «вхопити» вірус. А вдома ж у кожного сім’ї, діти, старенькі батьки.

Валентина Петрівна, спостерігаючи за лікарями, медсестрами обласної клініки, дивувалася, де вони за таких тяжких умов знаходять для хворих слова підтримки, співпереживання. Як допомагають часом їхні усмішки, поради, жарти. А влада цього не бачить, «годуючи» українських медиків пустопорожніми обіцянками про виділені їм високі доплати.

І пацієнти в палаті видалися Валентині Петрівні напрочуд приємними людьми. За два тижні лікування вони стали хорошими друзями, надійними сусідами, які завжди поспішають на допомогу. Спасибі їм!

Повернувшись додому, жінка дізналася від рідних, щось в усьому їм допомагали сусіди Валентини Петрівни: і господарство порати, і на городі лад давати, бо бур’ян розпустив свої пазурі по всьому городу.

В неділю Петрівна зібрала на грядці мисочку полуниці, зварила вареники і запросила Ніну і Катерину – своїх ближчих сусідів, які ніколи не залишають її в біді. Сиділи аж до смерку: слухали Валентину Петрівну, розповідали свої новини. Побідкалися, що дощ чомусь обминає Лебедин, на городах усе горить. А коронавірус не відступає, спека його не бере. В політиці щодня якісь «зашквари» та все проти простого люду. Нас знову лякають високими цінами з осені за газ, електроенергію, з 1 липня нібито мінімальний розмір пенсій у людей з відповідним страховим стажем збільшиться на… 74 гривні.

– Спасибі владі за це, – із сумом у голосі говорить Ніна, – але що можна купить сьогодні за 70 гривень? У Верховній Раді, виявляється, половина мільйонерів. І знову приймають закони для себе, для власного збагачення.

–Так, – мовила Катерина, – в інших краї­нах судять і президентів, прем’єрів, чи­нов­ників вищих рангів. А в Україні всі вони недоторкані, бо мають гроші, щоб відкупитися від закону.

– Мамо, – обізвався до Петрівни в телефоні Альоша, – я до тебе не додзвонюся. Як ти?

– А ми тут з дівчатами розговорилися. Давно не бачилися.

– То почекайте, я вам зараз тортик до чаю підвезу. Іра тільки-но закінчила пекти. І ми з вами чаю поп’ємо із задоволенням. Тобі після хвороби потрібні хороші емоції. Ви там про політику не дуже гомоніть. Нічого, прорвемося, все буде добре.

Валентина Петрівна, поклавши слухавку, посміхнулась. Вона таки щаслива: її люблять родина, сусіди, друзі. А це – головне!



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар