Стрічка новин
З історії педагогічного: Поринемо спогадами в історію педа­гогічного коледжу. Раніше – педагогічне учи­лище, переглянувши світлини різних ро­­ків, віднайдені в архіві викладачем Васи­лем Подоляком. Її життя, мов промінь сонця: У кожної людини, як писав Тарас Шевченко, своя доля і свій шлях широкий. Так і в Ніни Чхун із с. 14 червня - день працівників легкої промисловості: Швейна фабрика у нашому місті має давню історію, працює з 1948 року. У радянські, пострадянські часи на фабриці шили якісні Регулятор встановив мінімальну плату за доставку газу: НКРЕКП затвердило міні­ма­льний розмір плати за доставку. Рішення торкнеть­ся нових споживачів, до­­­­­мо­господарств, які споживають газ менше дев’яти місяців Знешкоджено 1 застарілий боєприпас, ще 1 виявлено: 22 листопада групою піротехнічних робіт Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (м. Ромни), проведено роботи зі Віч-на-віч з головою обласної організації Національної спілки журналістів України, Заслуженим журналістом України Віктором БОЙКОМ: Віктор БОЙКО: «Журналістика – не та професія, яку потрібно рекомендувати. Тут, як кажуть, або – є, або – немає». Казочка для дорослих «Зайчик і проблеми»: Зібралися звірі на нараду. Медвідь каже: – Дорогенькі! В лісовому бюджеті нуль гривень! Що робити? Їжак, не спи! Футбол – це гра, яка об’єднує: Під час нашої розмови така думка прозвучала з вуст президента футзального клубу «Автомобіліст» Івана Минюка, який до того ж є Любі і милі жінки! Щиро вітаємо вас з першим весняним святом – 8 Березня!: В цей святковий день весняний, Вам, найкращим, незрівнянним, 102: що трапилось? з 22 по 28 листопада 2021 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції №3 (м.Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшло 105 заяв та повідомлень громадян,

Валентина Петрівна як не остерігалася коронавірусу, бо, стверджують лікарі, люди похилого віку найбільш незахищені перед цією загадковою

хворобою, але потрапила в небезпечну ситуацію.

Син, який приїхав увечері до неї з продуктами, запідозрив щось неладне:

–Мамо, ти не захворіла? Щось з тобою не так!

І не помилився. «Швидка», яка прибула на виклик, забрала хвору до лікарні. А там Петрівна почула загрозливий діагноз: двостороння пневмонія. Де вона взялася серед літа? В районній лікарні хвору не залишили: пневмонію, виявляється, зараз лікують тільки в обласному центрі, де перевіряють хворого на коронавірус. Слава Богу, обійшлося. Але Валентина Петрівна на власні очі побачила, яку нелегку ношу несуть сьогодні медпрацівники, яким доводиться в перші дні рятувати хворих з підозрою на цю страшну хворобу: незручна уніформа, важко дихати, спробуй у гумових рукавичках знайти у хворого вену, яка тікає з-під рук. І кожного дня вони наражаються на небезпеку «вхопити» вірус. А вдома ж у кожного сім’ї, діти, старенькі батьки.

Валентина Петрівна, спостерігаючи за лікарями, медсестрами обласної клініки, дивувалася, де вони за таких тяжких умов знаходять для хворих слова підтримки, співпереживання. Як допомагають часом їхні усмішки, поради, жарти. А влада цього не бачить, «годуючи» українських медиків пустопорожніми обіцянками про виділені їм високі доплати.

І пацієнти в палаті видалися Валентині Петрівні напрочуд приємними людьми. За два тижні лікування вони стали хорошими друзями, надійними сусідами, які завжди поспішають на допомогу. Спасибі їм!

Повернувшись додому, жінка дізналася від рідних, щось в усьому їм допомагали сусіди Валентини Петрівни: і господарство порати, і на городі лад давати, бо бур’ян розпустив свої пазурі по всьому городу.

В неділю Петрівна зібрала на грядці мисочку полуниці, зварила вареники і запросила Ніну і Катерину – своїх ближчих сусідів, які ніколи не залишають її в біді. Сиділи аж до смерку: слухали Валентину Петрівну, розповідали свої новини. Побідкалися, що дощ чомусь обминає Лебедин, на городах усе горить. А коронавірус не відступає, спека його не бере. В політиці щодня якісь «зашквари» та все проти простого люду. Нас знову лякають високими цінами з осені за газ, електроенергію, з 1 липня нібито мінімальний розмір пенсій у людей з відповідним страховим стажем збільшиться на… 74 гривні.

– Спасибі владі за це, – із сумом у голосі говорить Ніна, – але що можна купить сьогодні за 70 гривень? У Верховній Раді, виявляється, половина мільйонерів. І знову приймають закони для себе, для власного збагачення.

–Так, – мовила Катерина, – в інших краї­нах судять і президентів, прем’єрів, чи­нов­ників вищих рангів. А в Україні всі вони недоторкані, бо мають гроші, щоб відкупитися від закону.

– Мамо, – обізвався до Петрівни в телефоні Альоша, – я до тебе не додзвонюся. Як ти?

– А ми тут з дівчатами розговорилися. Давно не бачилися.

– То почекайте, я вам зараз тортик до чаю підвезу. Іра тільки-но закінчила пекти. І ми з вами чаю поп’ємо із задоволенням. Тобі після хвороби потрібні хороші емоції. Ви там про політику не дуже гомоніть. Нічого, прорвемося, все буде добре.

Валентина Петрівна, поклавши слухавку, посміхнулась. Вона таки щаслива: її люблять родина, сусіди, друзі. А це – головне!

Додати коментар