Стрічка новин
102: що трапилось? з 1 по 7 листопада 2021 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції №3 (м.Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшло 144 заяви та повідомлення громадян, Шановні лебединці! Дорогі земляки!: Мовчати вже не має ні сил, ні бажання. Та і не в моїх правилах миритись з несправедливістю. З листопада минулого З історії педагогічного: Поринемо спогадами в історію педа­гогічного коледжу. Раніше – педагогічне учи­лище, переглянувши світлини різних ро­­ків, віднайдені в архіві викладачем Васи­лем Подоляком. «Чарiвнi барви Лебединщини»: Лебединщина надзвичайно багата здібними, обдарованими дітьми.  Ми в черговий раз пересвідчилися у цьому. Днями сузір’я талантів розквітло у Лебединському центрі Її душа в поезії бринить: Якщо ви знаєте талановиту поетесу, літераторку, членкиню Національної спілки журналістів України, активну громадську діячку Богдану Гусак з Малого Висторопа, читали Ми завжди вартуємо здоров’я: Галузь охорони здоров’я населення  України   є однією з провідних у країні і найчисленніших за кадровим потенціалом, бо людина – найдорожча Канада спростила в'їзд для українських біженців: Уряд країни дозволив частині біженців з України не надавати біометричні дані при в'їзді у Канаду. Про це повідомляє Global News. Жорстоке вбивство: За клопотанням Лебединського відділу Роменської місцевої прокуратури підозрюваному, який позбавив життя 90-річної жінки, щоб приховати злочин, рішенням Чарівна краса вишиванки: Нещодавно Україна відзначила чудове національне свято – День вишиванки.       Як відомо, вишиванка – це не просто красивий одяг, це оберіг нації, Залишили без транспорту: На календарі осінь. Незабаром почнеться негода – дощ, сніг. Це дуже турбує жителів вулиці Кобижча (її початок до Воскресенської церкви),

 

Сьогодення в побуті охоплене широким застосуванням різноманітних електронних, електричних приладів, без яких ми просто не уявляємо щоденного життя. І кому, як не нам, жінкам, приходять на допомогу міксер, кухонний комбайн, кавоварка, чайник, мікрохвильова піч, м’ясорубка, пилосос, запальничка, кондиціонер, настільна лампа, блендер, мультиварка і, звичайно, фен, які живляться електричним струмом.

Досвідчена господиня вправно застосовує у щоденному побуті ці зручні пристрої, які значно полегшують, прискорюють процеси готування їжі, випічки, прибирання житла, створення затишку в оселі. А що вже говорити про холодильники, спеціальні побутові морозильні камери, що зберігають досить довго продукти харчування! Саме завдяки цим пристроям господині мають можливість менше часу витрачати на консервування, а у замороженому вигляді заготовити фрукти, овочі і таким чином зберегти цінність необхідних вітамінів для покращення здоров’я. А що вже для господарів, що утримують домашню живність для забезпечення сім’ї м’ясом, то взагалі холодильні пристрої є неоціненним скарбом. Та часом улюблені електроприлади виходять з ладу, та ще й, як правило, тоді, коли вони конче потрібні. І в такий момент, коли ні господарі зіпсованого пристрою, ні кум, ні сусіда не можуть допомогти, ми звертаємося до найпрофесійніших спеціалістів Лебединського приватного підприємства «Ремонт побутової техніки», бо впевнені, що саме вони підкажуть, порадять, приїдуть, проконсультують або нададуть допомогу в телефонному режимі і не залишаться осторонь наших проблем із зіпсованою технікою. Саме таку заочну допомогу, розуміння і підтримку отримала і я, коли опинилась наодинці зі своєю проблемою електроприладу. Упродовж чотирьох днів мене консультував завідувач підприємства «Ремонт побутової техніки» Костянтин Хорохорін – ввічливо, терпляче, дохідливо, зі знанням своєї справи і вмінням спілкуватися з клієнтами. Дякуючи такому людяному підходу, я виконала всі поради майстра, запустила до роботи власний необхідний електричний помічник, та й платити відпала потреба: Костянтин Якович лише прийняв телефонні слова вдячності. Звичайно, виникло бажання більше дізнатися про цю людину і роботу підприємства в цілому.          

 

Костянтин Якович народився і виріс в Лебедині на вулиці Маршала Харченка (колишня Деревенька). Крім нього, у батьків Якова Демидовича і Марії Максимівни були ще двоє дітей – дочки Олена (проживає у м.Львові) і Зінаїда (нині покійна). Життя не балувало, батьки чесно трудилися, виховували працелюбних дітей. Костянтин навчався у школах міста №4 і №1, у Донецькому професійно-технічному училищі опанував  спеціальність «КІП і автоматика».  У 1978 році запрацювало підприємство з ремонту побутової техніки, як філіал Сумської «Побуттехніки». Але на той час не було в наявності спеціалістів з ремонту холодильників, то ж Костянтин Хорохорін і зайнявся саме цим важливим питанням. Так, з 1978 року, об’єднавшись за інтересами і проблемами, що виникали з ремонту холодильних установок, чотири товариші викупили майно і створили власне приватне підприємство «Ремпобуттехніка». В той час була можливість утримувати при майстерні водія, прибиральницю, та в даний час майстри справляються самі з такими обов’язками. Сьогодні тут працюють висококваліфіковані спеціалісти  Володимир Сітарський, Сергій Голуб, Дмитро Голуб, Віталій Хорохорін на чолі з Костянтином Яковичем. Щоправда, молодь хоч і приходить з метою працевлаштування, та не дуже приживається, оскільки робота з людьми потребує уваги, ввічливості, вийти у вихідний при потребі, та й  заробітна плата відповідно до виконаних робіт більш сезонна, влітку, а молоді треба тільки зразу і все. І це зрозуміло, кожен вартий нормального фінансового забезпечення.

Костянтин Якович з повагою згадує ветерана – холодильщика Олександра Гордієнка (на жаль, нині покійний), з яким пліч-о-пліч і організовували роботу підприємства, і застосовували власні знання і вміння на практиці, допомагаючи клієнтам усього Лебединського району. І не тільки. У книзі відгуків та пропозицій, що велася за зразком колишніх часів, наявні лише подяки, гарні слова на адресу працівників-ремонтників. Колективно вони відзначали державні та народні свята, дні народження, уміли жартувати, веселитися. Шкода, тепер вирішують лише виробничі питання, не до веселощів нашим електронникам. Коли на кінці вулиці Сумської в результаті ворожого вибуху сталася аварія на підстанції, що забезпечувала електричним освітленням усе місто, одночасно були пошкоджені радіатори чотирьох автомобілів з тероборони, то всі сили підприємства ремонтників були задіяні на реанімації цих радіаторів: час не дозволяв чекати, лебединським захисникам  потрібна була допомога. І в день нашої зустрічі з Костянтином Хорохоріним, не дивлячись на його вихідний день, на підприємстві панувала робоча обстановка – заправка кондиціонерів для автомобілів.

А вдома Костянтин Якович – дбайливий господар власного саду-городу, разом з дружиною Любов’ю Віталіївною насаджували фруктові дерева і кущі, щорічно вирощують до столу овочі, радіють густій зав’язі, бо створено цей достаток власними руками. Чекає господар домівки вечірньої години, щоб пірнути у світ новин «Будьмо разом» та «Життя Лебединщини», ніякі телевізійні передачі не проміняє на лебединські газети. Та ще подружжя Хорохоріних полюбляє кінофільми життєвої тематики, які, на жаль, змінилися на постійні політичні та військові новини. Син Віталій та дочка Оксана мешкають у рідному місті, є частими гостями батьків, діляться з ними своїми радощами, а інколи – й проблемами. Онуки Хорохоріних Любомир і Софія – це не лише радість зустрічей, а й натхнення на наступні дні, адже вони своєю безпосередністю вносять значний позитив у життя дідуся й бабусі.

Важливою доброю сторінкою життя Костянтина Яковича є його друзі, з якими проводила сім’я кожен вихідний на природі. Найтіснішою була дружба з родинами Огієнків, Канів, Кузьменків. І з присмаком смутку згадує мій співрозмовник подружжя Кулішенків – Миколу Михайловича та Катерину Михайлівну. В пору їхніх минулих років були модними не шашлики, хоч і мали вони місце, а польова каша і весела пісня під гармошку  Миколи Михайловича. Близько десяти разів друзі двох сімей Хорохоріних і Кулішенків відпочивали у санаторіях Миргорода, куди обов’язково супроводжувала їх улюблениця-гармошка  Кулішенка. Його весела вдача, влучне жартівливе слово, анекдот щовечора збирали навколо себе відпочиваючих, які співали і танцювали, дякуючи лебединцям, продовжуючи вечірнє оздоровлення після денних процедур.

Здається, нічого особливого у житті Костянтина Яковича, а як тісно воно наповнене членами власної родини, незабутніми подіями,  друзями, улюбленою справою. А ось підійшов і черговий  день народження шановного майстра, в честь якого побажаємо йому міцного здоров’я, віри у те, що знову буде можливість відпочити у санаторії Миргорода. І нехай герою моєї розповіді щастить і надалі на добрих людей, нехай його організаторські здібності, знання і досвід приносять користь усім, у кого виникнуть проблеми з електротехнікою. Нехай мир і спокій бережуть життя Лебединської громади і всієї України!

Катерина КОБИЛІНА,

позаштатний автор

тижневика «Будьмо разом».



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар