«Це не про нас, – можливо, скаже хтось. – Чому нам нервувати? Що міська ялинка незадовго до святкування Нового року впала і, як кажуть очевидці, знайшлися й ті, хто почав розтягувати по кишенях іграшки? Ялинку того ж дня встановили, надійніше закріпили, убранство її поновили. І неприємний осад від цього з часом зникне – життя ж продовжується».
А щоб відволікти українців від насущних життєвих проблем, центральна влада вирішила «погратися» людськими нервами розмовами про державний переворот у країні, загострення нібито воєнної загрози. Люди почали закуповувати про запас продукти, бо голод ніби вже наступає нам на п’яти. Говорять, що в країні, яка є житницею всієї Європи, й хліба, можливо, ні з чого буде пекти: зерно продали за кордон, а борошно тепер купуватимуть в Турції. А винних у цьому влада й не збирається шукати, а пішла, так би мовити, обхідним шляхом. Раз є воєнна загроза, значить, на захист України при нагоді стануть... жінки, які повинні взятися на військовий облік.
Тільки українці встигли пересіяти в своїй свідомості цю новину, як впала, як сніг на голову, інша: в країні у 2022 році можуть ввести карткову систему на необхідні продукти харчування для найбільш незахищених верств населення.
«Не думали й не гадали, що до цього знову доживемо!» – скажуть, можливо, дідусі й бабусі, які на своєму віку набачилися всього. А внутрішній голос їм шепоче: «Візьмемо волю в кулак. Якось виживемо...» Але не всі дочиталися до того, що без «Дії» в смартфонах, яких у цих стареньких і в помині немає, картками вони користуватися не зможуть.
І в цей час, коли люди в Україні доведені до відчаю, хтось із депутатів, які називають себе слугами народу, забув задекларувати належних йому 42 квартири. Ще один «слуга» у 2020 році не задекларував чотири квартири в Києві, два житлові будинки та сім земельних ділянок. І загалом ці два народні обранці не внесли у свої звітні декларації нерухомості на суму понад 55 мільйонів гривень.
Свою «нішу» в суспільстві, яке увійшло у новий рік і рухається ніби по крихкому льоду, зайняли шахраї. Вони свого не упустять. Під час різдвяних свят неприємним сюрпризом стала ожеледиця, лебединців стривожили ось такі телефонні розмови:
«Ваша донька лежить у лікарні, у неї зламана рука, травмована голова. А грошей на лікування в неї немає». «Я в тяжкому стані, – мовить слабкий жіночий голос, – мені дуже погано, я впала, я в лікарні. І затим чути голос «лікаря»: «У хворої зламано дві ноги. Потрібна термінова операція. Шукайте пошвидше 9 тисяч доларів, а то залишиться калікою...» У людей, які підняли слухавку стаціонарного телефону цього дня, – адже ця липка павутина тоді обплутала все місто, відразу – шок: хто телефонує, звідки, хтось, звичайно, відразу виходить на зв’язок з родичами. А дехто (і таких немало) потрапляє на гачок шахраїв, які звикли жити за чужий рахунок.
Але перейматися тугою через усі ці негаразди, перекоси в дії влади – це не про нас. Тримаймося разом і з світлим розумом та добрими думками, надіями зустрічаймо кожен день, який дарує нам Господь!
Вадим БІЛИЙ.