Стрічка новин
Ціни на ринку на 1 вересня 2020 року: М’ясо (1кг) – 120-150 грн. Сало (1кг) – 40-130 грн. Невтомна, метка, працьовита: На цей раз мова піде про людину, яка займається зовсім, здавалося б, непрестижною справою. Її не помічають, коли довкола чистота, Віктор РЕВА: «Паліативна допомога – сучасний напрямок медичної допомоги та соціальної опіки»: Вочевидь, наші читачі чули, що в місті Лебедині надається хоспісна та паліативна допомоги людям похилого віку із тяжкими захворюваннями. Однак Пам’ять, яка завжди з нами: Із цих довоєнних, вицвілих від часу фото дивляться дорогі для мене люди – дідусь Григорій Максимович Никитенко та бабуся Євдокія Карантин з 6 квітня: На час карантину в Україні заборонено перебувати у громадських місцях без маски чи респіратора, пересуватися групою більше двох, прогулюватися у парках Знешкоджено 1 застарілий боєприпас, ще 1 виявлено: 22 листопада групою піротехнічних робіт Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (м. Ромни), проведено роботи зі Футбол – це гра, яка об’єднує: Під час нашої розмови така думка прозвучала з вуст президента футзального клубу «Автомобіліст» Івана Минюка, який до того ж є 102: що трапилось? з 19 по 25 липня 2021 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції №3 (м.Ле­бедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшло 146 заяв та повідомлень громадян, Музика кохання: Сьогодні ми продовжуємо цикл нарисів про вчительку-пенсіонерку, яка проживає в селі. У неї з’явився  сусід-музикант з великим коханням до своєї 102: що трапилось? з 29 червня по 5 липня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 126 заяв та повідомлень громадян, з них 9 на момент реєстра­ції

Шановні читачі тижневика «Будьмо разом», користувачі сайту «Лебедин press»!


Після тимчасового вимушеного припинення випуску газети «Будьмо разом» у зв»язку з воєнними діями, ми знову розпочали її діяльність. При цьому, ми зберігаємо основне спрямування видання – газета для сімейного читання
До того ж, ми розширюємо кордони інформування, щоб стати ближчими до кожного читача. Тож тепер нас можна знайти не лише на сайті, а й у Telegram каналі та facebook.
Тому, якщо хочете про все дізнаватися першими, підписуйтесь на наші сторінки у соцмережах:

https://www.facebook.com/lebedinpress
https://t.me/lebedinpress
Дякуємо, що залишаєтесь з нами!

Координатор сайту Євгеній Чижик.
Із повагою Василь Дацько,

головний редактор тижневика «Будьмо разом» та інтернет-видання «Лебедин press», Заслужений журналіст України.

-Бабусю, ти казала, що зараз піст, а скільки всього смачного наготувала! - 10-річна онучка Віри Герасимівни, теж Вірочка, й справді не зрозуміла, чому бабуся порушила свої завжди суворі закони: піст – це випробування для віруючої людини, яке порушувати не можна.

– У нас сьогодні гості будуть, – обійняла дівчинку Віра Гера­си­мівна. – Моя сестра з Харкова приїжджає, яка теж є твоєю бабусею. Вона дуже рідко в нас буває, тому треба чимось смачненьким пригостити. Покаюся перед Господом. Він простить. Головне – людину не образити, не обманути, а жити в любові з усіма.

- Давай, Вірочко, стіл накривати. Бабуся Катя ось-ось надійде. Я й сусідку Тамару Пет­рівну покличу, бо вона з бабусиною донечкою, коли ще жили тут, в одному класі навчалася.

Зустріч була радісною. Вірочка побігла відразу розглядати гос­тинці, де було те, чого вона вже цілий рік просила у батьків – картина, яку можна буде самій розмальовувати фарбами.

А дорослі, поговоривши про неблизьку дорогу, якої бабуся Катя, як виявилось, дуже боїть­ся, поспішили до столу.

– В Харкові останнім часом стільки аварій з транспортом! Та ви й самі бачите по телевізору – одна страшніша за іншу. Не лякають водіїв ні великі штрафи, ні тюремні строки.

Вірочка подякувала за гостинці і поспішила додому, щоб взятися за пензлик з фарбами. Подружка раніше дозволяла їй трішки «помалювати».

А що дорослі? Їм аби поговорити про своє, наболіле. Піст, звичайно, порушили. Не кожен день така смакота випадає: і холодець, і пиріжки, і риба запечена.

Ось тут і до президентської тисячі перейшли. Чому він сам, власноручно з екрана телевізорів пообіцяв людям, що всі вакциновані отримають тисячу гривень?! Люди вже відразу стали прикидати, на що вкрай необхідно буде її витратити, аж тут, виявилося, «осєчка». На руки ці гроші ніхто не отримає, ні в аптеку, ні на базар з нею не піде, а тільки в кіно, театр, фітнес – і не з тисячею, а зі смартфоном, де будуть якісь позначки. А це ще й термін визначили – лише на 4 місяці.

– Знову обдурили пенсіонерів, – зітхнула Віра Герасимівна, поглянувши на свій кнопочний телефон. – Грошей не вистачає на продукти, а Президент каже – ходіть на концерти, подорожуйте…

– Так ви знаєте, що шахраї й тут не прогавлять свого, – озвалась Катерина Герасимівна. – Вони почали дзвонити людям на телефони, і, назвавшись працівниками банку, пропонують їм до виплати цю ж тисячу взамін на номер банківської картки, інші дані клієнта. Може, до Лебедина ще це й не дійшло, а по великих містах ця афера вже розпочалася.

– А які у вас ціни на сало? У нас у Харкові за хороше сало просять 140-150 гривень за кілограм, м’ясо навіть дешевше. Хочу запитати в Лебедині. Мені розповідали на ринку, що дуже зменшилося свинопоголів’я. Люди, якщо й тримають свиней на продаж, то тільки м’ясні породи – їх виростити швидше, бо корми дуже дорогі.

– Що ви про сало говорите, як нам уже й огірки з Росії везуть на продаж, яйця – з Білорусі. Оце дожились українці! – захитала головою сусідка Тамара. – Згадайте, які у радянські часи гори буряків, моркви, картоплі лежали на ринку! І копійки коштували. В кожному колгоспі була городня бригада – всім овочів вистачало. А зараз? Поглянеш на полі – соняшники, соя й кукурудза.

Жінки поклопоталися також одна одній про почуте, як людям не тільки добавляють субсидії, а ще й знімають. Так, на Тростянеччині на жінку подали до суду, щоб зняти з неї виплаченої житлової субсидії в сумі більше 12 тисяч гривень. За що, запитаєте ви? За те, що в декларації не вказала, що є власницею легкового причепа.

Та хіба причеп – це транспортний засіб? Що ж вирішив суд? Захистив жінку, яка не зобов’язана повертати державі надану їй соціальну допомогу. Але ж подібні випадки можуть трап­лятися й з ін­шими людьми.

Віра Гераси­мів­на пожалілася сестрі про такий прикрий випадок. Попросила вона днями онуку купити їй в аптеці анальгін, бо раптом дуже заболів зуб, а дівчинці ліки не відпустили.

– Такий закон, сестричко, у Раді прийняли. До 14 років дітям відпускати ліки заборонено. Інакше – штраф. Що треба, я тобі завтра куплю.

Господарка знову запросила гостей до столу. І під’їсти, й нерви вгамувати. Пиріжки ще не встигли схолонути.

А сусідка Тамара розповіла жарт, наближений до життя, щоб відволіктися від проблем.

Розмовляють двоє приятелів:

– Уявляєш, я закохався! Їй 25, а мені 65, але ж я, ти знаєш, дуже багатий! Як ти думаєш, мої шанси збільшаться, якщо скажу їй, що мені 55?

–Твої шанси збільшаться, якщо ти скажеш, що тобі 75!



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар