Стрічка новин
Наша баба Гапа: Є у нашому будинку унікальна бабуся – Горпина. Але всі її звуть Гапою. Довгожителька досі струнка, завжди з посмішкою. Сусіди Сумщина поки що у «зеленій» карантинній зоні: За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, Сумщину другий тиждень поспіль віднесли до «зеленої» карантинної зони. 102: що трапилось? з 20 по 26 квітня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 103 заяви та повідомлення громадян, з них 7 на момент реєстрації містили Чорнобиль – скорбота пам’яті людської:   Невблаганно спливає час. Але не старіє пам’ять. Вона повертає нас до жахливої трагедії, що сталася 35 років тому. 26 квітня Перемога Валерії Петренко: Надзвичайно приємною подією для Лебе­дин­ського педагогічного коледжу стала пе­ремога студентки 541 групи Валерії Пет­ренко у фінальному етапі Х Міжнародного Останній дзвоник пролунав: До побаченння, школо! Попереду  – літні канікули, у випускників – вступні випробування у виші, технікуми, училища. А ще – цікаві Глаголiв дуб: Весна 1968 року змінила в моєму житті не лише місце проживання, а й багато чого іншого. Я ще далі відійшов Не спалюйте суху рослинність: Із настанням теплої погоди природні пожежі стають для навколишнього середовища справжнім лихом. Навесні торішня трава швидко висихає і легко ...А дорога сірою стрічкою в’ється: Напередодні свята – Дня автомобіліста і дорожника – ми завітали на автотранспортне підприємство, що створене в Лебедині у 2004 році, 102: що трапилось? з 16 по 21 березня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 111 заяв та повідомлень громадян, з них 9 на момент

У пресі я працюю не один десяток років. Різне траплялося: й хороше, й не дуже. Але завжди між колективом редакції газети та працівниками поштового зв’язку були ділові, тісні, дружні стосунки, що будувалися на взаємоповазі, взаємовиручці.

Так було, коли місцевими поштовиками керувала Валентина Миколаївна Колісник, а після неї – Віра Олексіївна Лапоног. Проводили спільні щомісячні наради, обмінювалися думками щодо покращення доставки громадянам періодики, підтримували листонош морально, а інколи – й матеріально. Це мало позитивний результат: газета ставала популярною, зростав її тираж. Були проблеми? А куди ж без них! Наприклад, комусь із передплатників своєчасно не доставили газету (таке було, але рідко). Це вважалося для обох колективів надзвичайною ситуацією: оперативно вирішували проблему, вибачалися. Ми сподівалися, що так буде завжди. Та ні! В АТ «Укрпошта» прийшли «реформатори» на чолі із п.Смілянським. У планах «Укрпошти» – до 2023 року провести повну цифровізацію, запустити по Україні понад дві тисячі пересувних відділень, відкрити поштовий банк(!) А ще – скорочення листонош і, по суті, втрата селом того важливого сервісу, котрий наближав його до міста і, що найважливіше, вносив у життя людей, передусім старшого покоління, якусь соціальну стабільність. Насамперед, йдеться про сільських пенсіонерів (а це солідна частина наших передплатників), які живуть на своїх самотніх околицях без транспорту, магазинів, а подекуди – і без сусідів. Для них спілкування з листоношею мало терапевтичний ефект. Навіть у буквальному розумінні, бо ліки з найближчої аптеки разом із газетами також приносили Таня, Маша, Свєта… І пральний порошок, і мило, і цукерки, і халву, печиво та консерви.

А як тепер? Із 1 жовтня після так званої реоргані­зації на території Лебединської ОТГ, крім сіл Будилка, Ворожба, Штепівка (тут стаціонарні відділення поштового зв’язку поки що залишаються) всі інші замінять пересувні ВПЗ з мобільними бригадами.

Але кадрами вони не укомплектовані. Тому «пересувка» приїжджає, залишає періодику у визначеному місці, люди приходять (якщо є така можливість) і забирають її. Або – не забирають. Це останнім часом викликає справедливі скарги передплатників у редакцію газети.

Спробували внести ясність по цій проблемі із керівництвом Сумської дирекції АТ «Укрпошта». Наприклад, щоб довели до населення конкретний графік роботи пересувних відділень. «Пишіть офіційний лист»,– заявили нам. Підготували листа, оперативно відправили. Пройшло два тижні, і ніякої відповіді.

Спробували зв’язатися з керівником Сумської дирекції телефоном. У приймальній нам пові­до­мили: «він у відрядженні, його номера телефону не дамо».

Нестиковка із поштовими працівниками спос­терігається й по інших питаннях. Так, газету «Будьмо разом» за 30 вересня цього року читачі отримали лише 7 жовтня, коли вже вийшов наступний номер. «У нас інвентаризація», – була категорична відповідь. Або ще приклад. У 34-му відділенні м. Суми нашому читачу відмовили продовжити передплату на газету на жовтень-листопад цього року без конкретної на те причини. А іншому передплатнику, теж сумчанину, газету доставляють лише на 3 – 4 день після її виходу. І скільки він не звертався з цього приводу, не реагують. А з Бишкіня жінка поскаржилася, що останнім часом взагалі не отримує газету вроздріб.

Про це та інше й хотіли поговорити з керівником Сумської дирекції АТ «Укрпошта» п. Мариничем. Не вийшло. Це хвилює і обурює. По суті, добросовісно виконуючи свою роботу, ми стаємо заручниками «Укрпошти» й втрачаємо свого передплатника.

Ця проблема дуже гостра, адже інформаційний простір у нас заповнений чим і ким завгодно, але тільки не державницькою політикою. Тому якщо ми хочемо побудувати країну так, щоб громадянин з гордістю сказав: «Я живу в Україні!», то щоденно і постійно має бути пропаганда українських ідеалів. І газета – це один із засобів донесення до людей оперативної, об’єктивної інформації. Шкода, що це не завжди розуміють наші партнери із «Укрпошти».

Василь Дацько,

головний редактор тижневика «Будьмо разом»

та інтернет-видання «Лебедин press»,

Заслужений журналіст України.

Додати коментар