Стрічка новин
Оголошується конкурс: Сумська районна рада оголошує конкурс на заміщення вакантних посад: Де ти, «зебро»? Агов!: З настанням весни, коли на дорогах зійшов сніг, майже по всьому центру Лебедина зникла і розмітка на пішохідних переходах. Це До 77-ї річниці визволення міста від нацистських загарбників: Ветеран Великої Вітчизняної війни Олександр Васильович Кутковий (10.09.1923 р.н.) прой­шов вiйну, починаючи з бойових дiй під Москвою Міні-побрехеньки: – Манько, а хто тобі поставив під око фінгал? – Чоловік мій. Житель Лебедина постане перед судом за незаконне зберігання наркотиків: 26 листопада у 39-річного жителя Лебедина під час обшуку праців­ники поліції знайшли згорток з марихуаною, який він ховав у рюкзаку. Лебедин у боротьбі з поширенням коронавірусної інфекції : Лебедин у боротьбі з поширенням коронавірусної інфекції 12.03 – 04.04.2020 року ...Був у Лебедині маслозавод: Так був. А тепер від цього підприємства на вулиці Сумській з вини тодішнього керівництва району залишилися лише руїни. Але ж Що таке родинне щастя?: Дивне запитання. Якими категоріями, розмірами виміряти його? Кожна людина підходить до тих вимірів по-своєму. Одні думають, якщо збудували не дім, Михайло ЮХТА: «Моє рідне село зустрічає осінь»: Михайло Дмитрович родом із Пристайлового (до речі, на початку жовтня йому виповнилося 75 років). Відомий радіо­журналіст, пись­­менник, поет, гро­мадський діяч, 102: що трапилось? з 13 по 19 вересня 2021 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції №3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшло 116 заяв та повідомлень

Ви любите милуватися золотавою осінню? Звісно, переважна більшість громадян скаже: «Так!» Ще б пак! Ось береза майорить жовтим листям, клен вкрився багрянцем (та хіба тільки він?).

А чого вартий погляд на осінні квіти – різнобарвні хризантеми та жоржини, веселі чорнобривці, лимонні і жовті гвоздики! Все це несе насолоду, піднесення, захоплення.

Коли милуєшся осінню, особливо порою «бабиного» літа, спливають у пам’яті рядки: «Червоні грона горобини». Це дерево й справді заворожує своєю красою.

До чого ці мої роздуми? А ось до чого. Їдучи асфальтівкою з Лебедина на Червлене, а чи прямуючи нею до лісу по гриби, певно, кожен милувався красою горобинових дерев, котрі висаджені свого часу обабіч дороги дбайливими руками лісівників. Та одного ранку довколишні мешканці побачили неподалік Хреста, що встановлений над трасою, на околиці міста, непривабливу картину: хтось убив красу горобинового дерева. Воно впродовж багатьох років радувало людей своєю чарівністю, віддавало щедрість урожаю. І раптом… Хтось познущався над деревцем, аби збагатитися його щедрими гронами, зрізав під корінь. Чому це зробив? Заради збагачення. Нахабно забрав плоди, здав їх приймальникам, котрі дали оголошення у засобах масової інформації про приймання червоної і чорної горобини. Одержав якісь гривні. Куди подів? Впевнені, на горілчані напої. Порядна людина такого не зробила б.

Так і хочеться поглянути цій людині (ні, варвару) в очі і запитати, у якого Сірка він їх позичав, ідучи на злочин, та й чи хоч одне деревце він посадив за своє життя?

Лежить тепер горобина над трасою, її верхівка сягає асфальтівки, ніби волаючи: «Приберіть мене з місця загибелі!».

Дивлячись на те нещасне деревце, бере острах, чи не спіткає така ж доля таких же його «сестричок», що ростуть у наших лісах?

Маргарита Зелена, жителька Лебедина.

Додати коментар