Стрічка новин
...Перестаралися: Весна нес­мі­ли­вими про­мі­нцями вже заглядає в наші оселі. Дехто з господарок починає перебирати насіння для посіву овочів, квітів. Комунальники ж Гуманітарними  коридорами з Сумщини 18 березня змогли виїхати близько 4,5 тисячі людей.: Евакуація проводилась з міст Тростянець, Краснопілля, Конотоп, Велика-Писарівка, Суми, Лебедин – повідомляє Сумська обласна військова адміністрація.  З Лебедина вчора виїхало Вогнеборці з Кам’яного: Як говорять у народі, на вогонь і воду можна дивитися безкінечно. А от герої цієї розповіді дивляться на це явище Лебединські поліцейські оперативно викрили крадіїв електротехніки: Менше доби знадобилося оперативникам Лебединського відділення поліції, аби встановити осіб, причетних до крадіжки чужого майна та вилучити у них викрадені Провели чемпіонат України віртуально: Попри те, що в світі карантин, це не привід відмовлятися від активного життя. Це й довела Всеукраїнська федерація кіокушинкай карате.22 На Сумщині знайшли тіло невідомого чоловіка: просять допомогти встановити особу: 21 листопада на території с. Доценківка Лебединського району виявили тіло невідомого чоловіка. Прикмети: вік близько 40-45 років, зріст 185 см, худорлявої Найдорожча ти для нас одна...: На долю нашої любої неньки, Мамайко Ольги Олександрівни, випало чимало випробувань. Але вона, незважаючи ні на що, все витримала і Відповідь є. а маршрутки поки що немає: У тижневику «Будьмо разом» (№ 39 за 24 вересня ц.р.) під рубрикою «Читач звернувся до газети» був надрукований матеріал «Залишилися Щоб не було пiзно: Григорію тридцять п’ять років. Самот­ній. До завершення навчання  жив із батьками. Закінчив школу з добрими оцін­ками, вивчився на інженера-будівель­ни­ка 30 квітня в залі засідань Лебединської міської ради відбулася 10-а сесія міської ради восьмого скликання.: Розпочалася вона Державним Гімном України і Гімном Лебедина. Але під час узгодження порядку денного патріотична атмосфера в залі дещо пішла

Шановні читачі тижневика «Будьмо разом», користувачі сайту «Лебедин press»!


Після тимчасового вимушеного припинення випуску газети «Будьмо разом» у зв»язку з воєнними діями, ми знову розпочали її діяльність. При цьому, ми зберігаємо основне спрямування видання – газета для сімейного читання
До того ж, ми розширюємо кордони інформування, щоб стати ближчими до кожного читача. Тож тепер нас можна знайти не лише на сайті, а й у Telegram каналі та facebook.
Тому, якщо хочете про все дізнаватися першими, підписуйтесь на наші сторінки у соцмережах:

https://www.facebook.com/lebedinpress
https://t.me/lebedinpress
Дякуємо, що залишаєтесь з нами!

Координатор сайту Євгеній Чижик.
Із повагою Василь Дацько,

головний редактор тижневика «Будьмо разом» та інтернет-видання «Лебедин press», Заслужений журналіст України.

Другого жовтня, із самого ранку і протягом усього дня, сонце аж сміється. Здається, сама природа раділа нашому професійному святу – Дню працівників освіти.

До свята профспілкова органі­за­ція Лебединського коледжу ім. А.С. Ма­каренка на чолі з її керівниками Оленою Жовбою та Іриною Рожко, дирекцією коледжу (директор Любов Білокобильська) зробили оригінальний подарунок освітянам – організували екскурсію до Націо­нального історико-культур­ного за­по­­від­ника «Гетьманська столиця» (м. Батурин) та до перлини садибної архітектури  – палацово-паркового ансамблю «Качанівка», що на Чернігівщині, поряд з козацьким містом Ічня.

Ранок. До педколеджу під’їхала маршрутка (водій Павло Кудлай), і освітяни, зайнявши свої місця, вирушили в дорогу. Екскурсія розпочалася із огляду історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», куди входять: музей археології Батурина, Цитадель Батуринської фортеці, дерев’яна церква Воскресіння Господнього (має особливу ауру), пам’ятник жертвам Батуринської трагедії 1708р., мурована Воскресенська церква-усипальниця, пам’ятник «Гетьмани. Молитва за Україну», скульптура «Сини мої соколи», парк «Кочубеївський», палац гетьмана України К. Розумовського. Стародавній Батурин посідає чільне місце поміж історичних міст нашої держави, століттями зберігав і зберігає для нащадків пам’ять про героїчне минуле України.

Екскурсовод цікаво розпо­вів про історію Батурина від найдавніших часів, до трагічної загибелі міста у 1708р. Найбіль­шого розквіту воно досягло за часів гетьманування Івана Мазепи (1687-1708рр.).

Меморіальне значення має й  пам’ятник жертв Батуринської трагедії 1708р, встановлений 2004р. за ініціативи Віктора Ющенка та його однодумців. Мурована Воскресенська церква-усипальниця (стиль пізнього класицизму), – місце останнього спочинку гетьмана України К. Розумовського (збереглася в первісному вигляді).

Велику увагу привернув Майдан Гетьманської слави. Центром композиції є пам’ятник «Гетьмани. Молитва за Україну» (зведений 2009р.). Авторами його є брати Мазури. Він об’єднує п’ятьох державних діячів України – гетьманів, діяльність яких була пов’язана з Батурином: Д.Ігнатовича, І. Самойловича, І. Мазепи та К. Розумовського, П. Орлика. Продовженням композиції є скульптура «Сини мої соколи». Це гімн одвічному материнському подвигу української жінки. В центральній частині Батурина нас зустрічала Свято-Покровська церква, яка у 2008 р. за участю колишнього Президента України В.Ющенка була освячена.

Перед нами парк Кочубеївський – пам’ятка садово-паркового мистецтва XVII ст., який займає 10 га. Яскравими фарбами осінь позолотила дерева, кущі. Тут ростуть вікові дуби, екзотичні дерева. Парк дбайливо доглянутий. З ранньої весни і до пізньої осені тут буяє розмаїття квітів.

А ось перед нами палац гетьмана Розумовського – видатна пам’ятка доби класицизму (архітектор Чарльз Камерон). Палац гетьмана є головною окрасою і своєрідним символом Батурина.

За 20 км від козацького містечка Ічні розташована перлина садибної архітектури – палацово-парковий ансамбль «Качанівка». На нижньому його плато – мальовничий парк зі ставками, альтанкою, скульптурами, парковими містками. Все це формувалося у 70-х роках XVІII ст. Садиба належала задунайському графу,  фельдмаршалу, генерал-губернатору Лівобережної України П.О. Рум’янцеву, а український зодчий Максим Мосцепанов звів розкішний палац і одночасно заклав парк. Це справжній рай на землі. Потім маєток успадкував Григорій Тарнавський, і 70 років садиба належала його родині.

За часів Тарнавських будувалися садибні комплекси: головний дім, об’єднаний флігелями і величний парадний двір з парком, широкими алеями. Талант майстра, воля власника, поради знаменитостей поєднувались в одному прагненні – і вони створили вічну, незрівняну красу, велику естетичну цінність тих далеких років. Одноповерховий палац був перебудований у двоповерховий.

Після Тарнавського садиба належала цукрозаводчику П.І. Харитоненку. У палаці оновили повністю інтер’єр (1914р.). Качанівка мала кількох власників, але всіх їх поєднувала спільна риса – це продовження і відродження традицій своїх попередників.

Кого тільки не приваблювала Качанівка! Своїми візитами садибу вшанували: М. Глінка, С. Гулак-Артемовський, Т. Шевченко, М. Гоголь, П. Куліш, Ганна Барвінок, Маркевичі, І. Репін, Д. Яворницький та інші знаменитості. Тут народжувалися справжні шедеври. М. Глінка написав оперу «Руслан і Людмила», І. Репін зробив замальовки до знаменитих «Запорожців». Т.Шевченко подарував родині Тарнавських картини «Катерина», поему «Гайдамаки», «Кобзар». Господар Качанівки допомагав простим селянам, молодим талантам.

Наприкінці ХІХ ст. у Качанівці з’явилися нові господарі – цукрозаводчики Харитоненки. Глава родини Павло Іванович був не лише однією з найбагатших у Російській Імперії людиною, промисловцем, землевласником, а й доброчинцем. Харитоненко приніс перші блага цивілізації: телефонізацію, електрифікацію.

1918р. палац втратив свої багатство та велич. 24 листопада 1981 року парковий ансамбль Качанівка, площею 563,68 га, став Державним історико-культурним заповідником. 2001р. йому надано статус національного.

Під час цієї екскурсії ми духовно збагатилися побаченим, одухотворились, оздоровилися. Вдячні організаторам цієї поїздки.

Ольга Паливода,

позаштатний автор тижневика

«Будьмо разом».



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар