Стрічка новин
Руйнувати не можна берегти. Де ставимо кому?: Не встигли ще комунальники до­об­­­­­­лаш­­­ту­вати дитя­чо-спор­­тив­ний май­данчик у скве­рі Во­­їн­­­ської слави, як но­­во­вста­новлені еле­мен­­­­ти уже було пошкоджено: Невтомна, метка, працьовита: На цей раз мова піде про людину, яка займається зовсім, здавалося б, непрестижною справою. Її не помічають, коли довкола чистота, 102: що трапилось? з 12 по 18 липня 2021 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції №3 (м.Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшло 187 заяв та повідомлень громадян, Славиться Василівка трударями: У 1782 р. в селі Василівці була збудована перша Свято-Троїцька церква. Це будівництво здійснювалось більш ніж на 70 років пізніше Кабмін знизив ціну на газ: Відтепер гранична ціна на газ із лютого – 6,99 грн за кубометр. Це означає, що постачальники газу більше не зможуть Олександр Борисенко: «Щоб успішно реалізувати себе в житті, потрібне міцне здоров`я»: Віч-на-віч із Олександром Борисенком нашим земляком – математиком, членом-кореспондентом  Національної академії наук України, Чи необхідні антибіотики при лікуванні COVID-19: Лише за добу 11 жовтня в Україні зафіксовано 11,9 тис. нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19, кількість захворілих за весь Такий у них менталIтет: Якось Галина Олексіївна і Петро Іванович Перевозники з Лебедина, перегортаючи сторінки сімейного альбому і ведучи надвечірню задушевну розмову, невимушено Ціни на ринку на 12 травня 2021 року: М’ясо (1кг) – 100-140 грн. Сало (1кг) – 30-120 грн. В Охтирці на теплопостачанні привласнили сорок мільйонів: В Охтирці на Сумщині співробітники СБУ задокументували виведення понад 40 млн грн коштів із місцевої ТЕЦ.

І знову нова зустріч. Цього разу ми поспілкувалися з випускником нашого закладу Данилом Могильним про перспективи молоді і її місце в суспільстві.

Світлана: – Добрий вечір, Даниле! Зазвичай, зустрічі-інтерв’ю проходять вдень або зранку. Знаючи  твою непросту роботу, ми все ж таки наважилися поспілкуватися пізно вве­чері. Ти звільнився, і тепер належиш сам собі… і трішки нам.

Юлія: – Це правда, що  закінчував наш учбовий заклад?

– (Посміхається) Правда. В цьому році. Я за отриманою професією муляр- штукатур, лицювальник-плиточник.

С.: –  Як ти вважаєш, прикордонник – чоловіче призначення  чи  там мають  бути й жінки?

– Думаю, що все ж таки чоловіче, але в  нашому загоні є й дівчата. Їх теж  багато. Вони дуже ініціативні.

Ю.: – Коли прийняв рішення стати прикордонником?

– Відразу ж після навчання у ДПТНЗ «Лебединське вище професійне учи­лище лісового господарства». Справа в тому, що мій дядько був прикор­дон­ником, і я мріяв ним стати.

С.: – Скільки тобі років? Мабуть, є вже й дівчина?

– (Сміється) 19 років. Дівчина є. В моїх планах – одружитися з нею. Але вона ще навчається в школі. Пропонував вступати в моє рідне учи­ли­ще на кухаря, та вона мріє стати психологом. Тому, мабуть, буде навчатися в педагогічному коледжі.

Ю.: – Яка зарплата у початківця-прикордонника, якщо не секрет?

– (Сміється) Секрет. Мені вистачає заробітку. Та це вже не так і важливо для мене, бо люблю свою роботу. Я – зв’язківець. Працюю в групі зв’язку та інформаційних систем і отримую від цього задоволення. Це правда.

С.: – Бачу, що ти  не розчарувався тим, що обрав  цей шлях.

– Ніскілечки. Це моє призначення. Я дуже хотів йти на контрактну службу прикордонником. У нас панує чудова атмосфера взаємодопомоги, взаєморозуміння, честі, людяності й добра. Це ті чесноти, які  відчуваєш усіма фібрами своєї душі. Я відчув це саме тут.

Ю.: – З якими труднощами довелося зіштовхнутися по роботі?

– Труднощів ще не було. Гадаю, що їх і не буде. У мене чудові стосунки з усіма на службі. Керівники прекрасні, я їх поважаю. Вони мене розуміють. Що ще треба для повного щастя?

 С.: – Що цікавого  або незвичайного  відбувається на службі?

– Розгортаємо центр зв’язку. Є супутники, генератори, дрони.  Моя робота більше пов’язана з машинами, і мені це цікаво. Правда, був один неприємний випадок, коли в мене  загорілася  машина,  та я цю проблему зміг самостійно усунути.

Ю.: – Щоб стати прикордонником, що для цього треба зробити? Чи достатньо лише любити свою державу?

– Так, у першу чергу треба любити свою країну. Скажу тим, хто вже сьогодні хоче бути майбутнім прикордонником. Для цього ви можете приїхати у прикордонну службу і оформити всі необхідні документи. Повірте, ваше життя одразу  зміниться на краще.

С.: – Чи є у прикордонній службі призов строковиків?

– Строкова служба є. Та, на мою думку, контрактна – краща.

Ю.: – Як забезпечує держава при­кор­донників? Маю на ува­зі  матеріально-технічне забез­пе­чення.

– Прикордонники забезпечені державою на сьогодні стовідсотково. Маємо все необхідне: і в матеріальному плані, і для роботи. Якщо, наприклад, виникає проблема з технікою чи деталями до неї, то наступного ж дня отримуємо все необхідне.

Ю.: – Як ти вважаєш,  прикордонна служба  пильно  оберігає  державу?

– Аякже! Ми якраз для того й несемо службу, щоб усі могли спати спокійно.

С.: – Якими рисами має бути наділений прикордонник?

– Прикордонник повинен бути щирим і чесним, а ще – людяним і завжди готовим прийти на допомогу.

Користуючись нагодою, дякую своїм батькам, рідному училищу, директору Анатолію Григоровичу Трояну. Особливо вдячний Наталії Олександрівні Панченко. Вона навчила нас бути порядними людьми. Це те, чого сьогодні, на жаль, багатьом не вистачає.

Ю.: – Дякуємо  тобі, Даниле, що згодився з нами зустрітися і поспілкуватися. Ми раді були тебе побачити й почути. Ти дуже змінився, став дорослим і самостійним.

А ще ти – справжній патріот, і ми пишаємося тобою.

Дякуємо, що був щирим і відвертим у розмові з нами.

Чекаємо на зустріч у нашому рідному училищі!

Додати коментар