Стрічка новин
У Сумах хочуть запровадити комендантську годину для дітей та неповнолітніх: Найближчим часом Сумська міськрада збирається прийняти рішення про обмеження перебування дітей у розважальних закладах, закладах громадського харчування, Три донечки – три сонечка: Зараз сучасні сім’ї мають по одній-дві дитини. Троє й більше дітей – це надзвичайна рідкість і водночас радість. Олександр та Збережемо врожай від втрат!: У хліборобів району настає відповідальна пора – збирання врожаю. Серед безлічі проблем найголовніше завдання  – збереження зібраного врожаю. Шановні жителі Лебединщини!: Минув місяць, відколи в Україні оголошено карантин, який мав би попередити масове зараження населення вірусом нового типу COVID-19. Сьогодні вся Завжди на варті охорони здоров’я Лебединців: День медичного працівника – завжди особливе свято. Воно відзначається в нашій країні у третю неділю червня. Цього дня завжди хочеться У Лебединському районі однорічна дитина отримала опіки: Сталося це вчора, 23 вересня, у Лебединському районі. До поліції надійшло повідомлення  про те, що хлопчик перекинув на себе чайник Майстер добрих справ: У кожного спогади про минуле життя свої. Мої - грунтуються на тих, з ким ішов життєвою дорогою, з ким працював Правила поведінки на воді: Найбільш чудовий відпочинок улітку - відпочинок на воді. Окрім того вода – це чудодійний засіб оздоровлення організму. Плавання зміцнює організм, Щоб не трапилось біди: Зважаючи на те, що, зазвичай, під час Новорічних святкувань стрімко зростає кількість пожеж, які виникають внаслідок порушення правил пожежної безпеки Станом на 27 вересня 2020 року на Сумщині 3672 випадки захворювання на коронавірусну інфекцію: За минулу добу Covid-19 підтвердили у 123 осіб (Суми - 65, Шостка - 6, Конотоп - 18, Глухів - 1,

Лебединська земля здавна славиться майстерними, талановитими людьми. Одним із них є старійшина мистецького цеху Лебединщини Олександр Дмитрович Басанець,

який на початку осені, коли світить яскраве сонце та буяють яскраві кольори, святкує ювілей - 90 років. І до поважного віку він зберіг душу юнака, романтичного і мрійливого, який любить подорожувати й дивувати своїми роботами.

Народився Олександр Басанець – відомий український художник-живописець, професор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, Заслужений діяч мистецтв України, член Спілки художників України 3 вересня 1931 року в м.Лебедині.

Із дитинства Сашко виявив неабиякий художній хист і бажання стати художником. Навчаючись у Лебединській СШ (нині – ЗОШ І-ІІІ ступенів) №1, він відвідував одночасно художній гурток, що діяв при Лебединському державному художньому музеї (ЛДХМ; нині – Лебединський міський художній музей (ЛМХМ) ім.Б.К.Руднєва). Саме в Лебедині, під керівництвом тодішнього директора ЛДХМ В. А. Зайченка, він зробив свої перші кроки в живопису. Тут зародилася справжня дружба між ним і молодим художником Дмитром Яковичем Ледньовим, випускником всесвітньо відомого Одеського художнього училища (ОХУ). Тож і вступив Олександр на навчання теж до цього навчального закладу, був одним із найкращих студентів. У 1955 р. закінчив ОХУ і, як один із кращих випускників цього храму мистецтва, став студентом Київського державного художнього інституту (КДХІ; нині – Національна академія образо­творчого мистецтва й архітектури (НАОМА)). І закінчивши його у 1962 р. (майстерня В. Г. Пузиркова, викладачі із фаху – К. Д. Трохименко, В. М. Костецький, І. Н. Штільман, М. І. Хмелько, В. М. Черников, О. І. Сиротенко), Олександр Басанець є постійним учасником республіканських художніх виставок (від 1963 р.). У 1967 р. його приймають до Спілки художників України (СХУ; нині – Національна СХУ (НСХУ)). У 1989 р. О. Д. Басанцю присуджено почесне звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР». Від 1990 р. – професор кафедри живопису та композиції КДХІ/НАОМА. Працює в галузі станкового живопису, зокрема у різних жанрах – тематичної картини, пейзажу, натюрморту, портрета. Його твори вирізняються ліричним сприйняттям світу, трансформованим у поетичні художні образи і живописні мотиви. Водночас у жанрових картинах, позначених оповідною вмотивованістю сюжетного розвитку дії, виявляє академічну виваженість у ставленні до пластичної форми. Як зазначають провідні мистецтвознавці, його творчості, особливо в жанрі пейзажу, притаманні висока живописна культура, артистична вишуканість виконавчої манери. Його полотна привертають увагу тонким ліризмом, поетичністю, яскравою індивідуальністю живописно-пластичної манери. Найвищий професіоналізм і тонкий смак, засновані на глибоких знаннях кращих зразків класичної спадщини і величезному особистому досвіді, становлять фундамент його творчості.

Твори художника зберігаються у Національ­ному художньому музеї України (НХМУ), а також у Сумському, Донецькому, Івано-Франківському та Лебединському художніх музеях. Одна з робіт - у Лебединському краєзнавчому музеї.

О. Д. Басанець закоханий у красу українського пейзажу, безмежно вдячний своїй Сумщині, своїм землякам, які увійшли до творів живописця. У картинах «Колгоспна весна», «Трави цвітуть», «Весна у партизанському загоні», «Проліски надій» відтворені краєвиди Лебединщини. Рідко кому з художників дано так відчувати музику кольорів, відчувати і передавати тонкощі весняних відтінків. Проліски, що рано пробиваються блакитним килимком серед іще сірого лісу, примушують затамувати подих. Та не тільки весна захоплює Митця, його зимові етюди ніби оживають теплом і радістю свіжості. Олександр Дмитрович може побачити душею простий мотив селянської будівлі чи то живий ранок лісу. Густі ліси темних дубів і між ними, як у білих сорочках, берези. Спочатку, коли дивишся на етюд художника, на переданий простий мотив природи, здається, ніби десь це бачив, нічого особливого, а потім повертаєшся знову і знову, бо відчуваєш: якась таємна сила чарує, заворожує. Це і є сила твору, і є те невловиме Велике. Воно дано Олександрові Басанцю. І в душі довго чуються звуки якоїсь музики, музики природи, музики Вічності.

Про творчість О.Д.Басанця можна писати багато. Адже він у свої поважні роки надзвичайно красивий, скромний, чуйний до студентів НАОМА, де багато років викладає живопис, ставиться до них із великою любов’ю.

Олександр Басанець є засновником цілої творчої династії: троє його синів також стали відомими художниками. Берегинею родини Басанців була нині вже покійна дружина художника – мистецтво­знавець Олександра Павлівна Басанець. Подружжя мало 3-х синів, усі вони пройшли шлях науки мистецтва. Не могли не взяти ту науку від матері та батька. Так родина 4-х художників Басанців – батько, старший син Олександр і двоє молодших близнюків – Дмитро та Ігор Олександровичі – увійшла у багатющу історію мистецтва України і не тільки. Як розповідали знаючі люди, професор Олександр Басанець ажніяк не радів тому, що його сини теж закінчили КДХІ та стали художниками. Адже богема ця є не дуже «хлібною» і часто асоціюється із постійним безгрошів’ям.

В одній із експозицій  Лебединського міського краєзнавчого музею на чільному місці розміщена одна з робіт, подарована митцем – «Флігель з маєтку михайлівських графів Капністів» (на знімку).

Його картина  привертає увагу тонким ліризмом, поетичністю, яскравою індивідуальністю живо­писно-пластичної манери. Рідко кому із художників дано так від­чувати музику кольорів, передавати тонкощі відтінків.

 Олександр Дмитрович Басанець і сьогодні має багато творчих планів та задумів, серед яких, можливо, буде ще не один дарунок рідній Лебединщині.

Світлана БРАЖНІЧЕНКО,

старший науковий співробітник

Лебединського міського

краєзнавчого музею.

Додати коментар