Стрічка новин
Ветеран гема і сьогодні в строю: У ці красиві, погожі серпневі дні святкує своє 85-річчя Леонід Гема із села Ворожба Лебединського району. Як підприємцю Сумщини без найманих працівників отримати допомогу по частковому безробіттю: «Відтепер, - говорить директор обласного центру зайнятості Володимир Підлісний, - допомога по частковому безробіттю на період карантину «Зупинись, прекрасна мить!»: Грибна пора. Цьогорічна осінь видалася напрочуд теплою та дощовою. Погодні умови сприяли гарному росту грибів. Охочі їх назбирати поспішали до Перемога у конкурсі «Перлина-Fest» online: Дар’я Голуб та Ангеліна Трикоз – талановиті сестрички. Вони віддають мистецтву хореографії більшість свого вільного часу. З раннього дитинства є 5 нюансів трудових відносин між працівником та фізичною особою-підприємцем: За словами директора Сумського обласного центру зайнятості Володимира Підлісного, фізичні особи-підприємці становлять вагому частку від усіх роботодавців. Едельвейс : Перебираючи у старій шухляді речі, син Олексій взяв дерев`яну з інкрустуванням  невелику круглу коробочку, відкрив її і побачив сріблясту квітку: Є перший кандидат на посаду голови Лебединської ОТГ: Учора, 16 вересня, Лебединська міська територіальна виборча комісія зареєструвала першого кандидата на посаду голови Лебединської міської ОТГ. Ми – маленькі козачата: Для українців свято Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва і День захисника України – свята, які сим­во­лізують зв’язок поколінь і Притягнуто до відповідальності 4 громадян за залишене у лісі сміття: За поточний період 2020 року лісовою охороною Лебединського лісгоспу було притягнуто до відповідальності 4 громадян м. Лебедин та районну за Шановні Друзі, колеги!: Щиро вітаю Вас з професійним святом - Днем Служби безпеки України! Я мав честь служити в СБУ і тому не

В українській мові слово «держава» двозначне. У пункті 1-у 10-ї статті Основного Закону «Державною мовою в Україні є українська мова» не визначено, якій державі належить

мова, тій, що має символи чи політичній надбудові. З нього випливають нехтування мовами національних меншин і офіційно-діловим стилем української мови, тобто дозвіл на використання у офіційних документах всього того, що залишилося від української мови без офіційно-ділового стилю.

Отже, пункт 1-й 10-ї статті неправомірний. Ця гірка правда лежить на поверхні. Але у своєму оці пенька не видно.

До чого ж ми докотилися у своєму невігластві:

у суперечках на мовному грунті країна розкололася;

з метою поширення вживання української мови приймаються насильницькі закони, що викликають образу і супротив, появу ябедників і донощиків, крайнього радикалізму, здатного на вбивство, замість того, щоб поширювати її вживання у цивілізовані способи;

стильовим суржикомукраїнської мови сфальсифіковані інші статті Конституції, що привели народ  до безправ’я  і зубожіння.

Так, у 3-й ст. Конституції,  всупереч правилам стилістики, вжито художній засіб — уособлення, що змінило суть положення на протилежну. І воно зазвучало неправомірно: «Держава відповідає перед людиною за свою діяльність». Відповідальність — це кара і відшкодування. Тож державу начебто можна посадити за грати, а конкретний державник-злодій звільняється від відповідальності всупереч положенню 1-ї ст. «правова держава».

Стаття 5-а художнім образом «джерело влади» як лопатою усуває владу від народу, і вже «безгоспна» влада беззастережно стає державною, що теж не відповідає декларації статті 1-ї  «демократична держава».

Таким чином політична надбудова узурпувала не лише українську мову у всій її повноті, крім офіційно-ділового стилю, але і право, і владу.

І сьогодні «великий борець» за добробут народу, маститий  політик з ОПЗЖ, депутат Верховної Ради України пан Вадим Рабінович мовби не помічає того і після кожної промови перед народом вигукує: «Власть принадлежит народу!»

Певно пан відволікає співгромадян від боротьби за владу, щоб у разі перемоги його партії на виборах  знову посісти владне місце. Тут немає нічого особистого — пан Вадим Рабінович згаданий як збірний образ.

 Коли влада належить народу, мало сенсу боротися за державне крісло. А коли Держава правова, немає сенсу красти— посадять.

Якби автор  10-ї статті у її другому пункті не виправдовував езопівською мовою неправомірний перший пункт, на цьому можна було би поставити крапку. Та із відомих міркувань  він не міг сказати прямо, що в українській мові немає офіційно-ділового стилю, тому що вона "всебічно нерозвинена". Правильно міркував: за таке можуть і по шиї дати. Тому що негативне оцінювання мови, а тим більше оприлюднення тієї оцінки, особливо у конституційній статті, дії вкрай аморальні, неетичні і образливі. А відтак автор вдався до іносказання: "Держава забезпечує  всебічний розвиток… української мови."

Дане положенняне має змісту у прямому значенні, тому що мова — це стихія, як грім і блискавка. Впливати на її розвиток неможливо. Вона стихійно  зароджується у глибині епох і спонтанно розвивається народом у процесі еволюції суспільства поряд з культурою. Але негативна оцінка якості мови з цього положення випливає. І ніхто не назве заходи, що вжиті для її «всебічного розвитку».

Чи так говорив справжній патріот Русі Іван Тургенєв про свій «могучий русский язык»?! І в українській мові неменше засобів, щоб без викривлення точно передавати нею не лише зміст поезій самого Олександра Пушкіна, але і їхню емоційно-психологічну складову!

Тобто наперекір усім утискам народу в минулому українська мова розвинулася не гірше, ніж руська. До того ж вона ще й співуча.

У пункті 3-му 10-ї статті без потреби, хіба щоб заспокоїти етнічних українців, під одну гребінку негативно оцінюються мови національних меншин. Принижені всі. Адже яка мова, такий і народ: хто "всебічно", а хто просто нерозвинений.

 

Звернення

Прошу президента України, голову Верховної Ради України, Національну спілку журналістів України, Спілку письменників України, Інститут мови, небайдужих громадян підтримати наступні пропозиції.

Пропозиції

Щоб полегшити і прискорити роботу Верховної Ради України щодо капітального ремонту Конституції України з метою зупинити розбрат народу, пропоную їй по собівартості купити у мене  новий текст 10-ї статті у такій редакції:

«Всі мови громадян України є рівними у гідності.

Засобом діяльності політичної надбудови є офіційно-діловий стиль української мови».

Тут логічно доводжу державність усіх мов України. Перший пункт запропонованої редакції статті — це приклад категоричного імперативу (за І.Кантом). За його принципом також побудована стаття 21-а Основного Закону про рівність у гідності усіх людей. Отже, якщо усі люди і їхні мови рівні у гідності, а українська мова є державною (належить тій державі, що має символи), то і всі інші мови громадян України є державними. І грунту для розбрату не залишається.

Другий пункт запропонованого тексту статті введений за правом державоутворюючого етносу та згідно з пунктом 2-м, статті 2-ї «Україна є унітарною державою». Він перекриває шлях до фальсифікації статей Конституції стильовим суржиком, а вся стаття не дає можливостей для прийняття антинародних законів. І тут для розбрату немає грунту.

Нехай наша Вітчизна говорить і співає дзвінким різномов’ям без штрафів й інших утисків! Хай живе Україна без ябедників, донощиків і позивайлів! Хай всі мови розвиваються у природний спосіб.

Пропоную також виключити з Преамбули до Конституції комічний 6-й пункт про відповідальність перед Богом і т.д. Преамбула — не водевіль, щоб сміятися.

При коригуванні Конституції не слід забувати, що держава за юридичним визначенням є об’єктом права, а не суб’єктом. ЇЇ дії направлені лише на неї.

Борис  Пасюга ,

філолог і журналіст,  член НСЖУ і Гільдії редакторів-ветеранів ЗМІ Сумської області

066-90-47-442

Додати коментар