Стрічка новин
Це наша історія: В кінці минулого року у видавництві ТОВ «Триторія» вийшла книга Володимира Підлісного «Штепівка та навколишні хутори і села». Пам’ять: Нещодавня трагедія з літаком АН-26 під Чугує­вом болем відізва­лася в серці, смуток огорнув душу. В ній загинули 19 юних курсантів За шахрайство – законне покарання: Лебединським відділом Ромен­ської місцевої прокуратури підтримано публічне обвинувачення у суді стосовно мешканця с.Куданівка Лебединського району Б. Наш сучасник: Робота листонош непроста. Вони за будь-якої погоди долають кілометрові відстані, щоб доставити до адресата вчасно кореспонденцію, пенсію, супутні товари, Черги безробітних змінилися на черги підприємців: Відтепер черги безробітних у центрах зайнятості та філіях змінилися на черги підприємців. Вони, зокрема, бажають отримати від держави компенсації через Шановні Друзі, колеги!: Щиро вітаю Вас з професійним святом - Днем Служби безпеки України! Я мав честь служити в СБУ і тому не Відкритий чемпіонат Щербанівської ОТГ з кіокушинкай карате: 19 вересня в Полтаві був проведений 3-й Відкритий чемпіонат Щербанівської ОТГ з кіокушинкай карате, у якому взяли участь більше ніж Дар Божий: Галина Миколаївна тихесенько підвелася з ліжка та навшпиньки вийшла зі спальні, уважно поглянувши на сплячого чоловіка. Чи, бувало, не розбудила? 102: що трапилось? з 13 по 19 квітня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 127 заяв та повідомлень громадян, з них 10 на момент реєстрації містили Стан захворюваності на СОVID-19 на Лебединщині: За жовтень поточного року в міськрайон­ний відділ надійшло 573 екстренних повідомлення від сімейних лікарів про підозри захворювань на СОVID-19,

Прочитала в газеті «Будьмо разом» від 19 листопада цього року зворушливу розповідь-пам’ять про курсанта Юрія Молодику під заголовком «Він був схожий на маму»,

який трагічно загинув у квітні 1971 року. І думками поринула у спогади, у юність. Це було ніби зовсім недавно, а стільки ж років пролетіло! Читала, згадувала і плакала. Юрія Молодику я добре знала.

Ми навчалися тоді в новій, красивій школі №6. Я в 10-А (класний керівник – Галина Силівна Шкурко), а Юрій – в 10-Б (класний керівник  – Клавдія Романівна Радченко). Наші класи були розташовані поряд на 3 поверсі. Учнів було багато. У 1968 році в школі випускалися п’ять класів. Серед усіх випускників Юрій Молодика був особливим. На мій погляд, він відрізнявся від своїх однокласників-ровесників розсудливістю, витримкою, мудрістю, ввічливістю. Був активістом, добре навчався. Брав участь у всіх святкових заходах, шкільних вечорах, спортивних змаганнях. Спорт – це його стихія, бо готував себе до вступу у військове льотне училище. Був завжди підтягнутий, стрункий, вродливий, тож подобався всім дівчатам нашого класу. Й до цього часу пам’ятаю його спортивну постать, красиву ходу.

У ті роки багато учнів займалося спортом у різних секціях. Школа гриміла від спортивних успіхів, перемог на різних рівнях. А любов до спорту їм прищепив Іван Степанович Радченко – вчитель від Бога, який підготував у свій час і майбутніх олімпійських чемпіонів.

Пам’ятаю наш випускний вечір 1968 року. Всі красиві, святково одягнені, схвильовані. Отримуємо атестати про середню освіту і напутні слова від учителів, директора школи Михайла Федоровича Зініча. Востаннє звучить прощальний «Шкільний вальс», і зі сльозами на очах залишаємо рідну школу. Перед нами – доросле життя.

Світанок зустрічали на нашому, мальовничому тоді, Лебединському озері.

Після випускного розлетілися, хто куди. Одні поїхали вступати у технікуми, вузи, інші залишилися в рідному місті й пішли працювати на його підприємства. Юрій вступив у Чернігівське військове льотне училище. Ми ним пишалися.

На жаль, одного квітневого дня 1971 року Лебедин сколихнула страшна звістка: курсант 4 курсу військового льотного училища Юрій Молодика під час тренувального польоту трагічно загинув. Вона була шоком для рідних, друзів, однокласників 1968 року випуску, вчителів і учнів школи, знайомих, усіх лебединців. З болем і сумом у серці ми всі проводжали нашого Юрія в останню путь…

Як швидко летять роки! Зими змінюються веснами, весни-літами. Уже інші учні навчаються у нашій школі №6, інші покоління, зі своїми поглядами і звичками.

Але нашого випускника 1968 року Юрія Молодику ми не забудемо ніколи! Він залишиться в нашій пам’яті і серці назавжди – молодим, вродливим і найкращим!

Вічна і світла йому пам’ять!

Щиро дякуємо газеті «Будьмо разом», котрі повернули нас у далеку юність, у пам’ять.

З повагою Тетяна БОРОВИК (ВОВК),

випускниця СШ №6 1968 року, м.Лебедин.

Додати коментар