Стрічка новин
Система відеоспостереження дозволять зробити Лебедин безпечнішим: Ми всі хочемо, щоб у нашому місті було комфортно та безпечно. На жаль, дорожньо-транспортні пригоди, а також випадки вандалізму та Річні кільця у дерев і в луски риб: Вік риби визначають по лусці, на якій щороку відкладається річне кільце. Для цього досить підсушити луску і уважно її розглянути. Шахрайки «перевірили» 82-річного дідуся на коронавірус: Зловмисниці зайшли у будинок 82-річного дідуся, мотивуючи свій візит необхідністю нібито виміряти йому температуру. Спочатку розповідали про поширення Команда молодості нашої: Ні, це не зустріч однокласників. Це крутіше! Днями вдруге, через 11 років після першої зустрічі, зустрілася легендарна команда КВК Лебединського Ми завжди вартуємо здоров’я: Галузь охорони здоров’я населення  України   є однією з провідних у країні і найчисленніших за кадровим потенціалом, бо людина – найдорожча Провели рейд: Працівники Лебединського районного сектора Уп­рав­ління ДСНС України в Сумській області, спільно з пра­цівниками Лебединського держлісгоспу, Лебединці борються з незаконним розповсюдженням наркотичних речовин: Небайдужі жителі міста зафарбували стіни будівель, зупинок та муралів, де був розповсюджений Telegram канал із продажем наркотичних засобів. Лебединщина в сумському районі: Несподівана і шокуюча для всіх лебединців звістка про зміну адміністративно-територіального устрою регіону, зокрема віднесення Лебединщини Святкувало місто: Праця цього трудового колективу, як повітря: доки вона виконується, її, начебто, не помічають, та кожен мінімальний збій у цій системі Чесноти Валентини Сироти: В історії Маловисторопського коледжу ніколи не було дефіциту педагогічних кад­рів, тут постійно тривав відбір фахівців  з тих,хто бажав працю­вати

«Мина Мазайло» – п’єса українського драматурга Миколи Куліша, за авторською режисерською версією - соціально-національна драма. Режисер вистави

- Валерій Микитенко. Спектакль планували показати 13 березня у рамках цьогорічного фестивалю «Чехов-фест», але через карантин її, як і фестиваль, перенесли. Прийти на прем’єру вистави 15 та 16 липня мали змогу ті глядачі, які придбали квитки ще в березні. Серед щасливчиків були й лебединці. Тому, отримавши пропозицію відвідати спектакль 16 липня, ми відразу відгукнулися. Зустріла лебединців завідуюча літературно-драматургічною частиною театру Тетяна Свелеба. Пані Тетяна розповіла про створення  Сумського театру юного глядача, його творче життя, історію, досягнення.

Карантин все ж вніс свої корективи. Тож  на вході до  зали  відвідувачам із Лебедина було виміряно температуру, розсаджено на відстані 1,5 м і 5 кв. м площі на одного глядача. При нормі зали 400 чоловік, спектакль переглядало лише 90. Спеціалісти театру розробили спеціальну схему глядацької зали, аби дотриматись карантинних вимог.

Але все це не зашкодило отримати насолоду від талановитої гри акторів.

 Темою «Мини Мазайло» є художнє відтворення проблеми українізації у 20-30-х роках XX ст.; сатиричне змалювання новітнього міщанства, а ідеєю – засудження міщанства, комплексу меншовартості, національної упередженості й зверхності; висміювання носіїв великодержавного шовінізму. В основу твору покладено начебто анекдотичну історію про те, як харківський службовець «Донвугілля» з Холодної Гори Мина Мазайло вирішив змінити прізвище, у якому вбачав причину своїх життєвих і службових поразок, на престижніше – російське Мазєнін, але суперечка з приводу цього факту поступово переходить у сімейну дискусію і виходить на рівень національної проблеми. Ставлення персонажів до мови лягло в основу конфлікту, що в творі розгортається у формі дискусій, які породжують комічні ситуації, визначають основні сюжетні лінії: Мина - Мокій, Уля - Мокій, тьотя Мотя – дядько Тарас. Дія відбувається в домі Мини Мазайла у м. Харкові в період найбільшого поширення українізації.

Спектакль тривав більше двох годин з антрактом. Наприкінці лебединці вручили квіти акторам і подякували за неймовірні емоції.

 Наостанок завершу словами Ю. Смолича: «Куліш – драматург був талант світового масштабу. Не буду шукати небезпечних аналогій в класиці – між Шекспіром і Шіллером або Мольєром чи Бомарше, але в сучасній йому... драматургії він не мав собі рівних...». І ми, переглянувши спектакль «Мина Мазайло», змогли ще раз у цьому переконатися.     

Наталія Логвиненко.

Додати коментар