Стрічка новин
Уривки Лебединських розмов: Зустрілися два товариша у центрі Лебедина: – Привіт, як діла? Олександр Бакликов-міський голова: 30 жовтня 2020 року Лебединська міська територіальна виборча комісія Сумського району Сумської області підписала протокол про результати голосування Наш сучасник: Робота листонош непроста. Вони за будь-якої погоди долають кілометрові відстані, щоб доставити до адресата вчасно кореспонденцію, пенсію, супутні товари, Один день із життя Василя Єрмолайовича: З Василем ­Єр­мо­ла­йовичем Шилом ми поруч пропрацювали у Маловисторопському коледжі понад тридцять п’ять років. До навчального закладу він прийшов  Майстерня свята LeKost - свято повинно бути казковим!: Майстерня свята LeKost EVENT представляє компанію казкових друзів: допитливого міньйона Кевіна, бешкетника домового Бубу, мегапозитивного Губку Боба Книги на різний смак: Величезне задоволення і втіху приносять нові книги, в яскравих обкладинках, з запахом друкарської фарби, що надходять до міських бібліотек. Лебединське бюро правової допомоги роз’яснює: Нові правила для мікрокредитів: що зміниться з 1 січня 2021 року: Чимало українців у певних життєвих ситуаціях звертаються до послуг мікро­кре­диторських компаній. Нині як споживачам мікрокредитів, так і фінансовим організаціям, Козацькому роду – нема переводу!: Кружляє, жовкне листя, танцює свій остан­ній осінній танок на сірому небосхилі. І хоча весь світ, затамувавши подих, чекає такої важливої З минулого межиріцьких хуторів: У кінці XVIII ст. межиріцьких і хутірських військових обивателів, колишніх козаків, царський уряд зарахував до державних селян, які, будучи юридично Любов Лєгун: «Саме в культурі я знайшла себе»: Досьє. Любов Лєгун – корінна жителька міста Лебедина. Закінчила міську школу №1, музичну школу, педагогічне училище імені А.С. Макаренка за

Село, що розкинулось на узліссі, ніби дрімало під дією літньої спеки. Собаки і ті перестали гавкати, ліниво виглядаючи з будок. Десь здалеку долинав трубний рев бугая.

Дванадцятирічний підліток Юрко копошився біля сінника, придумував кару кішці, що з’їла пташенят синички із збудованої ним хатинки. Він постійно щось майстрував і був рухливим підлітком. Дуже любив свого діда і, постійно жартуючи, щось йому підлаштовував. Колись, замість солі, насипав соди, і дід побіг до баби із скаргою, що втратив смак їжі. Іншого разу заклеїв дідові окуляри скотчем. Дід знову скаржився бабі, що нічого не бачить. А баба каже: «Це ти, діду, дожився вже». Сусідові, що постійно лаявся на дітей, пристроїв пакет з борошном над дверима і ниткою прив’язав. Коли той відчинив двері, борошно висипалось сусідові на лисину. Сусідці, яка ненавиділа дітей, прив’язував до вікна пружину з наколотою картоплиною і довгою ниткою. На стук у вікно баба вибігала на вулицю і нікого не знаходила. Тільки зайде в хату, знову стук у вікно. Баба хрестилася і бігла жаліться сусідам, стверджуючи, що в хаті завелася нечиста сила. В школі під двері учительської насипав гороху. В результаті постраждав учитель фізики, який різко вийшов із дверей, не втримався на ногах і під загальний регіт дітей «проїхався» декілька метрів на сідницях.

Ось такої вдачі був Юрко. Але і його сьогодні чекала несподіванка. З-за рогу вискочив здоровенний бугай і кинувся на підлітка. Той швидко зреагував і видерся по залізній драбині на горище літньої кухні. Одним ударом бугай, як тріску, підкинув драбину і пірнув у провулок.

В цей час з другого кінця провулку з’явилася тітка Марфа. Зустрілись дві «темні сили».

Перша, з горою м’язів, розтрощила й розкидала загороду і стрімголов понеслась на волю, знищуючи все на своєму шляху.

Друга ж, побачивши перед собою страшну і невгамовну силу, перехрестилася, задрала спідницю і ринулася, мелькаючи білими ногами, назад по провулку. Вона бігла з такою швидкістю, що і Ілля Пророк так не їздив по небу на колісниці. Марфа, біжучи, подумала, що це Божа кара за її темні справи. Вона весь час причаровувала, розчаровувала, то зводила, то розводила, то поробляла, то відробляла. «Спаси мене, Господи! - запричитала Марфа, - «Віру прийму! Прихожанкою стану!» Напевне, Господь почув прохання, бо вона побачила напіввідкриту хвірточку, в яку заскочила і закрилася на гачок. Бугай у цей час, побачивши, куди зникла рухома ціль, ударив рогами у хвіртку, яка з усією атрибутикою і разом з підгнившими стовпами впала на землю. Він двома стрибками догнав втікачку, піддів її за саме широке місце і різким кидком могутньої шиї закинув на ганок до чужого господаря. Сам же ринувся городами далі, наводячи жах на селян.

Перелякана Марфа впала на живіт із задраною на голову спідницею і голосно стогнала. На шум з хати вискочив в одних трусах господар і, побачивши оголену, розпатлану і стогнучу жінку, на мить остовпів. Він не міг зрозуміти, що від нього потрібно? Оговтавшись, господар почав піднімати жінку. В цей час з хати вискочила дружина господаря, яка була дуже ревнивою особою. Побачивши таке дійство, схопила пляшку з мінеральною водою і шарахнула свого чоловіка по голові з криком: «Ти що собі дозволяєш? На моєму дворі? В присутності жінки?»

Марфа, насилу підвівшись, пояснила, що її загнав і закинув на ганок бугай. Тільки тоді дружина заспокоїлась і допомогла біглянці змазати обдерті коліна настоянкою із грецького горіха.

Ставши в хаті перед іконами, Марфа стала пристрасно молитись, випрошуючи у Господа прощення за гріхи свої.

Бугай – темна сила, а як подіяла на сільських людей! Імпульсивний підліток, який раніше був неслухняним, став слухняним. Якщо він бешкетував, то односельці кричали: «Іване, випускай бугая!» Юрко відразу насторожувався і тікав додому.

Марфа ж стала набожною, постійно молилася, ходила до церкви і ніколи більше не бралася за недобрі справи.

Кара Божа в образі бугая подіяла.

Олексій ДУЧЕНКО, м. Лебедин.

 

Додати коментар