Однією з малодосліджених сторінок історії колишньої Української РСР є ста­новлення та розвиток органів внут­рішніх справ на території сучасної України.

Особливе місце в структурі органів внутрішніх справ займає транспортна міліція РКМ НКВС СРСР, створена з метою забезпечення збереження вантажу, безпеки пасажирів, які курсують залізничними магістралями.

Час плине в історію, але залишаються речі – свідки тих подій. І от вересневими днями фонди Лебединського районного краєзнавчого музею завдяки генерал – полковнику, Почесному громадянину міста Лебедина Владиславу Бухарєву поповнилися унікальною річчю – печаткою, де чітко зберігся напис «Линейное отделение Р.К. милиции Народный комиссариат внутренних дел СССР». Дуже приємно, що ця унікальна річ доповнить одну із експо­зицій саме нашого музею  та привідкриє ще одну таємницю минулого.

Звернемося до історії.

7 серпня 1918 р. було створено Залізничний відділ при ВНК і відповідні йому відділи - відділення на місцях при управліннях заліз­ниць, на великих залізничних вузлах. У травні 1919 р. Залізничний відділ ВНК перетворений в Транспортну надзвичайну комісію, яка керувала підлеглими їй транспортними надзвичайними комісіями по всій території РРФСР.

Через три роки, після скасування ВНК, Тран­спортна надзвичайна комісія перетво­рена в Транспортний відділ Державного по­лі­тичного управління при НКВС РРФСР, який функціонував до 1923 р. У наступні роки Тран­­спортний відділ входив до Об’єднаного дер­жавного політичного управління при Рад­наркомі СРСР , Головного управління дер­жавної безпеки (ГУГБ) НКВС СРСР.

Конституція 1936 року внесла змі­ни в систему органів влади, їх компе­тен­цію та форми діяльності. Згідно з Конституцією Вищим законотворчим органом влади була проголошена Верховна Рада, а вищим виконавчо-роз­по­рядчим – Рада Народних Комі­сарів. На основі та для виконання діючих законів Рада наділялася правом видавати постанови та розпорядження. Відбувається розширення функцій ор­ганів внутрішніх справ. До їх відомства передається ряд обов’язків, які раніше виконувалися іншими державними структурами.

Починаючи з 1941 року, відбувається ряд реор­ганізацій управління: створено Го­ловне транспортне управління НКДБ СРСР, 3-є Управ­ління (транспортне) НКДБ СРСР, Головне управління охорони на транспорті МДБ СРСР, а в 1953 р. – 6-е Управління (транспорт­не) МВС-КДБ СРСР, яке функціонувало до 1960 р. Органи державної безпеки на транспорті, в тому числі Управління КДБ при РМ СРСР на Південно-Західній залізниці, дисло­кованого в м. Києві, до 1960 р. були під­по­рядковані безпосередньо союзному центру.

У сферу діяльності Управління КДБ на Пів­денно-Західній залізниці входили всі за­ліз­ничні об’єкти, розташовані на території Київ­­ської, Чернігівської, Черкаської, Жи­то­мир­­ської, Вінницької, Хмельницької та частко­во сусідніх областей. Інші залізниці України входили до сфери обслуговування управлінь КДБ СРСР на  Донецькій, Львівській, Одеській, Південній та Придніпровській залізницях.

У 1960 р. транспортні органи державної без­пеки, у тому числі і Управління КДБ на Пів­ден­но-Західній залізниці, були ліквідовані, а їх функції покладені на 7-й відділ 2-го Управ­ління КДБ при РМ УРСР.

На фото: За дорученням Владислава Бухарєва печатку Олександрі Чхайло вручає директор Лебединського ВПУ лісового господарства Анатолій Троян.

Олександра Чхайло,

директор Лебединського районного

краєзнавчого музею.