Стрічка новин
Спогад щемний і сумний: Чим далі відходять в історію події Великої Вітчизняної війни, ті страшні і чорні роки виборювання від фашизму нашої рідної землі, Поїдемо?: Місто, як і вся країна, поступово виходить з карантину, тому громаду надзвичайно цікавить, коли розпочне роботу громадський транспорт? Любительське рибальство на орендованих ставках: Відповідно до ст. 51 Водного Кодексу України та ст. 14 Закону України «Про аквакультуру» орендарі водного об`єкта зобов`язані передбачити місця Що таке кохання?: Що таке любов вустами ді­тей? Маленькі діти сприймають усе просто, і, незважаючи на свій вік, іноді говорять правильні речі. У При тісній співпраці – маємо результат: Кожен населений пункт – як людина: щодня потребує води і світла, їжі і одягу, затишку і відпочинку. І хтось про 10 років проведе за гратами мешканець Сумщини, який позбавив життя свого приятеля: Роменською місцевою прокуратурою в суді доведено вину 55-річного чоловіка в умисному вбивстві свого приятеля. «Доброго дня, дядю Гришо»: Щоденно так звучить моє вітання двоюрід­ному дяді Григорію Даниловичу Яковенку. У відпо­відь чую неголосне: «Доброго здоров’я». Лебединське бюро правової допомоги РОЗ’яснює: Про азартні ігри в Україні: 13 серпня цього року набрав чинності Закон України «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор». На Лебединщині випав град: Останній весняний вечір 2020 року запам’ятається жителям Лебединського району погодніми сюрпризами: у селі Будилка випав рясний град. Її життя, мов промінь сонця: У кожної людини, як писав Тарас Шевченко, своя доля і свій шлях широкий. Так і в Ніни Чхун із с.

Зустрілися двоє знайомих. Один з них говорить:

– Мені в цьому році виповнилося вісімдесят. А скільки тобі років?

– Скоро вже сімдесят, – відповів той.

– О! Так тобі ще можна до молодиць ходити!

– Та ходити то можна. Тільки напрошується питання – чого? Недаремно ж в народі кажуть: «Не залишай жінок на старість, а горілку на завтра!».

Підготував

Олексій  Дученко,

м. Лебедин.

 

Міні-побрехеньки

— Ти розмовляєш уві сні?

— Ні. А ти?

— Я розмовляю. Інакше мені ніяк не можна.

— Чому?   

— Це єдина можливість хоч щось сказати у своєму домі!..

х Х х

— Чому твоя сестра вирішила стати зубним лікарем?

— Їй подобається, коли чоловіки дивляться на неї, роззявивши рота і витріщивши очі.

х Х х

На прийомі в лікаря:

— У вас тиск 160 на 100. Вам треба терміново відмовитися від кави й коньяку.

— Зрозумів, лікарю: тільки чай і горілка.

х Х х

— Тепер не та медицина, що колись... Як я була молода, зайдеш, було, до лікаря, він тебе поки вислухає, поки послухає, поки знайде хворобу... А тепер не встигнеш і слова сказати. «Все ясно, бабусю», — каже... Дивись, уже й рецепта пише... Що не кажіть, не та тепер медицина.

Підготувала Лідія Можаєва,

м. Київ.

Спеціально для тижневика

«Будьмо разом».

 

 

Тяжко власнику багатства

Про багатство, що в землі,

Нафту, газ та й воду

Конституція говорить:

– Це власність народу.

                Якщо це багатство спільне,

                Хотілося б знати,

                Хто дозволив за наш газ

                З нас три шкури драти?

Про тарифи всі кричали,

Що ціни безбожні.

Як портфель схопили, кажуть:

– Дешевше не можна.

                За трубу благословили

                Ви окрему плату.

                Скоро вже й за запах газу

                Будуть гроші брати.

Дорогий, бо газ чужий,

Нам не раз казали,

А про свій дешевий газ

Чомусь промовчали.

                Можна ж вентиль свого газу

                Людям відкрутити.

                Олігархи й за дорожчий

                Зможуть заплатити.

Тяжко власнику багатства

Це до тями взяти.

Як же можна спільним нашим

Так спекулювати?

 

Полегшало

За пів року ви ні разу

Нам зарплати не давали,

Так зате за цей же термін

Її двічі піднімали.

 

Підрахував

Не буду я заводити ні вас, ані себе в оману.

Кохаю Вас, та Ви мені не по карману.

Леонід Решетнік,

с. Ворожба Лебединського району.

Додати коментар