Стрічка новин
...Був у Лебедині маслозавод: Так був. А тепер від цього підприємства на вулиці Сумській з вини тодішнього керівництва району залишилися лише руїни. Але ж Рейдували: У період надзвичайної пожежної небезпеки в  лісових масивах найменша необережність з вогнем може призвести до непоправної біди. Лісові пожежі Звернення депутатів Лебединської районної ради до Президента України: Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Сумської обласної державної адміністрації, Сумської обласної ради щодо утворення та ліквідації районів. Чотири покоління родини: Родина, сім’я... Як багато ці слова значать для кожної людини! Швидко минає час, діти виростають, вилітають з родинного гніздечка. Дні, Губернатор Грищенко відстояв на державному рівні інтереси жителів Лебединщини: Підкомітет Верховної Ради України з питань адміністративно-територіального устрою підтримав входження Лебединщини до Сумського району. «Школьные годы чудесные...»: Як швидко йде час. Не встигли ми озирнутися, як минула половина життя. Усі уже дорослі, підросли діти, дехто дочекався онуків. У Лебедині пенсіонеру виписали штраф за спалювання листя: Здійснюючи патрулювання міста Лебедин, група реагування поліції охорони помітила, що у вечірній час на території одного з міських підприємств по Колектив - як одна сім’я: Саме так жили і працювали свого часу тру­дів­ники колишньої Лебединської фабрики пластмасової фурнітури. В них вистачало часу і виробничі плани Ветеран гема і сьогодні в строю: У ці красиві, погожі серпневі дні святкує своє 85-річчя Леонід Гема із села Ворожба Лебединського району. Демографічна статистика: У Лебедині та районі протягом березня зареєстровано 10 шлюбів та 1 розлучення. У березні на Лебединщині зареєстровано 18 дітей. З

Лебединці ще пам’ятають комплекс будівель заводу поршневих кілець, який завжди привертав увагу містян і приїжджих своєю затишністю, догля­ну­тіс­тю.

Але прийшли варвари, робіт­ни­ків виставили за про­хідну, а приміщення «розбомбили». По-іншому і не скажеш, ко­ли побачиш, яке все зруй­новане, розтрощене! І сьо­годні від колись солідного під­приємства віє пусткою, яка відлякує перехожих. І не лише цим, а й бур’янами. А навпроти електротрансформатор теж у бур’яні замаскувався. Та й взагалі, від залізничного переїзду, що по вулиці Т.Шев­ченка, відчувається, мотокоси в цьому році й сліду не було. А що: руйнувати – не будувати, бур’яни вирощувати – агрономічної освіти не потрібно. Такими ми є...

Коментарі  
0 #1 Парфюмер 16.08.2020, 20:21
"Але прийшли варвари..."

- Заметьте, доморощенные варвары местной выделки. Но это частная реплика в ответ на неточное предположение автора заметки.
Дело совсем не в варварах, а в смене системы производства и распределения, когда от плановой экономики (при социализме) с решительностью носорога по воле элит перешли к уродливым чертам капиталистического уклада экономики, основанной в значительной степени на частной собственности. Государственная там тоже имеется, но в значительно меньшей степени.
Частник (собственник) в ущерб работать себе никогда не будет, и, как видите, не стал ни на одном промышленном предприятии в Лебедине, а вот государство времён социализма все риски брало на себя, в том числе и покрывая возможный экономический ущерб, если не находило рынков сбыта. Отсюда можно сделать вывод, что местные работяги по большому счёту не страдали, получая деньжата вовремя и в достаточном объёме. Я прекрасно знаю, что рабочие ЗПК, который являлся дочерним предприятием автозавода имени Лихачёва в Москве, получали зарплату на уровне столичных работяг. Не верите, спросите любого из тех, кто работал на ЗПК в Лебедине в 70-е, 80-е гг. Здесь нет никакой политики, хотите сравнить, так сравнивайте, только апеллируйте к своему уму и памяти, если они присутствуют, а не к революционно возмущённому разуму.

..." А що: руйнувати – не будувати, бур’яни вирощувати – агрономічної освіти не потрібно. Такими ми є..."
- Плачу, роняя тоскливые слёзы в горiлку.
Цитата
Додати коментар