Стрічка новин
Проблем додалося: Трохи більше року працює на своїй керівній посаді начальник КП «Лебединська ЖЕК» Іван Соловей. Він був призначений 2 квітня 2019 60 років була Катря, а тепер – Ксена: Ой, люди добрі, що мені сьогодні зранку було! Звечора лягли з дідом спати. Я ж, як завжди, ногу, ту котру Шановні мешканці міста та району!: Інформуємо, що відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію» та наказу МВС України «Про організацію добору (конкурс) Інформаційна платформа «Допомога поруч»: Міністерством соціальної політики України запроваджено інформаційну онлайн-платформу «Допомога поруч» для надання адресної допомоги вразливим верствам На Сумщині очікують сніг з дощем та заморозки: 14 квітня через циклон і його атмосферні фронти в Сумській області очікується зміна погодних умов, передає Сумський гідрометцентр. Вночі дощ, 102: що трапилось? з 16 по 21 березня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 111 заяв та повідомлень громадян, з них 9 на момент У водоймах зникає риба: З українських водойм зникають чехоня, лин, головень, сазан, жерех. На це впливають браконьєри. Їх за останні 20 років побільшало майже Шановні читачі! : Це третя розповідь про життя сільської вчи­тельки-пенсіонерки. Перші дві  були опуб­­ліко­вані в газеті «Будьмо разом». Моя героїня спо­ві­дує активне життя, Діє єдиний сервіс для споживачів: Щонайменше місяць українцям доведеться жити в умовах карантину. Аби споживачі могли уникати відвідування людних місць, АТ «Сумигаз» запустив спрощену систему Коли п’яному море по шию: В народі кажуть, що п’яному море по коліна. А я хочу розповісти, коли п’яному море може бути і по шию.

У вересні цього року фаховому пе­да­­­го­­гічному коледжу ім.А.С.Ма­ка­рен­ка в­и­пов­­нюється 90 років. Редакція розпо­чинає цикл розпо­відей про людей, які із покоління

в покоління своєю звитяжною працею творили історію учбового закладу.

Спогади… Спогади...

90 років незабаром святкуватиме  Лебединський фаховий педагогічний коледж ім.А.С.Макаренка. Ця ювілейна дата нині спонукає до осмислення пройденого, до спогадів, роздумів, дає хорошу нагоду ще раз згадати особливі моменти у житті колективу педучилища. Пам’ять – буденна скарбниця, яка зібрала у моїй свідомості не лише події вчорашнього дня, а й давньоминулі рідні, близькі серцю роки півстолітньої праці у дружньому, високопрофесійному, в недалекому минулому педагогічному училищі ім.А.С.Макаренка (нині коледж). Адже це справжня скарбниця досвіду, мудрості, таланту та ювелірної праці.

Під час роботи в училищі змінювалися керівники (їх було 5), обновлювався педколектив, але всі самовіддано виконували та виконують свою благородну місію – вчити вчителя.

У кожного своя доля. Моя педагогічна (вчительська) пов’язана з роботою в педучилищі (50 років). Колектив дієвий, згуртований, в якому тепла, родинна атмосфера, доброзичливість, сердечна простота. Мені усміхнулася доля, працювати у такому колективі – одне задоволення. Люди шановані, завжди підтримають, допоможуть. Від кожного педагога ми, молоді викладачі, брали потрібну частинку досвіду і розуміння світу. І кожному з них ми вдячні за те, що вони не поскупилися своїми набутками.

Навчальному закладу пощастило із ке­рівниками, які разом з педагогічним колек­тивом розуміли, що в них велика відпо­ві­дальність за престиж училища, високу якість підготовки кадрів. І тому всі працювали злагоджено, досягаючи мети бути завжди в перших рядах.

Викладачі трудового навчання: Віктор Стрижаков, Володимир Глушак, Ірина Ліщина, Віктор Кулішенко.

 

Викладачі, члени циклової комісії біологів: Лариса Бірюкова, Світлана Дремлюга, Ольга Паливода (голова циклової комісії), Людмила Клисенко, Віра Ковалівнич, Ніна Костенко, Ніна Курило, Галина Ярошенко.

Для тих, хто в ньому навчався, заклад був і залишається святинею, храмом науки, звідки вони понесли в життя почуття добра, дружби, взаємодопомоги та взаємовиручки.

Училище свого часу слугувало і педшколою (1930р.), і пед­технікумом, і військовим шпиталем під час Великої Вітчизняної війни, і вчительським інститутом, комунальним закладом Сумської обласної ради і, нарешті, ще один статус – фаховий педагогічний коледж. Кадровий потенціал в усі часи роботи закладу – високий професіоналізм. І внаслідок самовідданої праці викладачі досягали нових звершень на освітянській ниві.

 

Директор педучилища Василь Панасович Свищ (1963-1977 р.р.).

Василь Панасович пройшов через горнило Другої світової війни, особливо як перекладач англійської мови (аташе). Нарешті довгоочікувана Перемога. За покликом серця він – педагог, викладач англійської мови, а заодно – директор училища. Його життя і трудова діяльність – частина багатої історії учбового закладу. Завжди виважений, стриманий, інтелігентний. Людина з великими моральними якостями, щирим, добрим серцем.

У Василя Свища зачаровували прямота, пунктуаль­ність, а педколектив з умілим керівником досягав професійних висот у підготовці освітянських кадрів. Василь Панасович любив природу, тому подвір’я педучилища було суцільним розарієм, який обрамлював у центрі скверу фонтан, а навкруги – екзотичні дерева, красою яких любуються і донині.

ІЗ НИМ ПРАЦЮВАЛИ

Микола Кондрашов, подружжя Володимир та Зінаї­да Кабанець, Іван та Олена Фалько, Володимир та Валентина Мовчан, Павло та Тетяна Іваненки, Олександра Ковтуненко, Лідія Підвезько, Зінаїда Рудик, Іван Литвиненко, Катерина Лубенська, Евеліна Байцурова, Микола Костюков, Василь Бриль, Алла Руднєва, Борис Хижняк, Павло Бадьорний, Людмила Сєргєєва (Вічна їм пам’ять).

Цей колектив з енциклопедичними знаннями, масою передових ідей багаторічної послідовності, які випереджали час, навчав, виховував, творив, виводив заклад на вищий рівень у підготовці педагогічних кадрів. Все це проходило через душу і серце педколективу. Тому хочеться низько вклонитися та подякувати всім, хто працював тоді в учбовому закладі, за їх високий професіоналізм, тепло сердець та щоденне виконання високої місії – навчати вчителя.

 

Викладачі Юрій Чернов, Олена Фалько, Ольга Паливода, Павло Бадьорний, Іван Безуглий (перший ряд);

Микола Костюков та Василь Бриль (другий ряд) з колишніми випускниками. 15 червня 1989 рік.

 

Викладачі училища брали участь у зведеному хорі України до ювілею Т. Г. Шевченка. Чернеча гора, м. Канів. 25 травня 1989 рік.

Ольга ПАЛИВОДА,

На превеликий жаль, влітку 1977 року сталася жахлива трагедія. Педколектив осиротів. Не стало керманича, завуча та двох викладачів. Але життя продовжується. У нас новий директор Павло Михайлович Лунін (1977–1998рр.) – Заслужений учитель України, орденоносець, відмінник освіти, має державні нагороди. До того ж стратег, далекоглядний педагог, неперевершений господарник, має високий авторитет роботи на керівних посадах. Ніколи не підвищував голос на підлеглих. У цей період відбулися зміни в навчальному процесі: в училищі створено музей А.С. Макаренка, музей народознавства – центр впровадження музейної педагогіки у навчально-виховний процес. З 1995 року училище співпрацює з Сумським державним педуніверситетом ім. А.С. Макаренка та Глухівським національним педуніверситетом ім. О.П. Довженка у справі реалізації ступеневої підготовки фахівців.

1986 р. – училище є базовим для Центрального регіону України зі спеціальностей «Початкова освіта» та «Дошкільна освіта».

Відбувається великий набір студентів. Педучилище стало Вищим комунальним закладом Сумської обласної ради. Відкрилися профільні відділення: музичне, фізкультури і спорту, початкова освіта з допоміжною кваліфікацією: філологи, історія і право, мистецтвознавство, інформатика та інші.

Дирекції та педколективу було нелегко, адже здійснювалося будівництво нового корпусу, гуртожитку, котельні, теплиці. Усі підставляли своє плече.

Павло Михайлович весь час націлював педагогів допомагати студентам опановувати найважчу і найсміливішу в світі науку – бути людиною, до того ж професійно підко­ваною і конкурентоздатною. Директор сам підбирав кад­ри з кращих учителів шкіл міста, оберігав їх.

Циклова комісія філологів (зліва-направо): Олександра Мукасєєва, Марія Проценко, Людмила Сєргєєва, Віра Кулик (голова комісії), Ніна Волощук, Євгенія Мозгова, Анна Корсун, Тетяна Степанова.

Павло Лунін вручає Ользі Паливоді посвідчення «Відмінник освіти України» (1982р).

Група викладачів училища (зліва-направо): Петро Сухін, Павло Бадьорний, гість свята (прізвище невідоме), Павло Лунін, Микола Костюков, Василь Бриль, Галина Шкурко, Євеліна Байцурова, Зінаїда Рудик, Олена Фалько, Катерина Лубенська, Лідія Підвезько, Людмила Сєргєєва, Галина Ярошенко.

Не терпів ніколи бездіяльності. І вик­ла­дачі своєю май­стерністю, ха­риз­­мою, про­фе­сі­й­ною дос­кона­лістю запа­лювали студентів на досягнення мети. Директор гордився ді­во­чим духовим оркестром  «Гусарочка» (він був ініціатором його ство­­рення), а постійним керівником ансамблю був Святослав Якушко.

У педколективі з`явилися нові обличчя. Микола Малюта, незмінний завуч, який обіймав цю посаду протягом 32 років, Галина Віштал, Валентина Зеленська, Галина Сахно, Любов Міщенко, подружжя Валерій та Людмила Кабанець, Дмитро та Галина Любченки, Віктор та Зінаїда Полоз, Варвара Дученко, Марія Проценко, Галина Шульга, Анастасія Ворона, Ніна Курило, Петро Кірдіщев, Людмила Метлуше­нко, Анатолій Костен­ко, Василь Подоляк, Катерина Демченко, Галина Федірко, Галина Парфило, Галина Лугова, Олена Жовба, Микола Короленко, Володимир Свириденко, Віктор Костромцов, Олег Коваленко, Таїсія Грицай, Марія Петріченко, Володи­мир Шрамко, Ніна Лобко. Всі вони навчали, виховували та готували студентів до самостійного професійного життя. Дирекція та педколектив відповідально виконували свою місію – підготувати сучасного, конкуренто­­спромож­ного, молодшого спеціа­ліста для системи освіти України на основі галузевих державних стандартів, створення умов творчої самореалізації молодої людини, впровадження сучасних освітніх технологій в умовах модернізації змісту педагогічної освіти, входження у європейський освітній простір, вивчення та поширення позитивного досвіду педпрацівників училищ і педколеджів Центрального регіону України.

Як раніше, так і сьогодні в коледжі атмосфера постійного творчого пошуку. Всі викладачі проходять перепідготовку за програмою «Intel» Навчання для майбутнього».

Викладачі мають державні нагороди, ордени та медалі, звання «старший викладач», «викладач-методист», грамоти Міністерства освіти та науки, отримують подяки, грошові премії.

Слід подякувати дирекції та педколективу училища за щоденне виконання високої місії – вчити вчителя.

Знову зміна керівника педагогічного училища ім. А.С.Макаренка. Ним став Анатолій Васильович Удод (1998-2004р.р.). З Лебединським педучилищем ім. А.С.Макаренка, відомим в усій Україні, пов`язана частина його життя.

У свій час працював викладачем історії та права в цьому педзакладі. Потім був обраний міським головою Лебедина. А з 1998 року по 2004 рік обіймав посаду директора педагогічного училища ім. А.С.Макаренка.

За його керівництва педколектив працював злагоджено. Була створена атмосфера, у якій кожен педагог вільно реалізовував свою потребу творити, впроваджувалися нові технології. При цьому головним творчим партнером викладачі вбачали студента.

Циклова комісія істориків: Раїса Касьян, Лариса Кошман, Людмила Метлушенко (Кірдіщева), Анатолій Удод, Марія Кулішенко, Ніна Панченко.

Привітання від Анатолія Удода.

Під час святкування (за першим столиком) Валерій Кабанець, Валентина Кубрак, Анастасія Ворона, Галина Мартишко, Зінаїда Полоз.

Та й сам Анатолій Васильович є творчою, талановитою особистістю із поетичною душею. Саме йому належать рядки цього вірша:

Щоб на педагогічній ниві

Усе складалося як слід,

Аби були усі щасливі,

Жили багато добрих літ!

Хай юність розправляє крила,

Хай вас хранить в усьому Бог,

Щоб наповнялися вітрила,

Вітрила нових перемог!

Аби глибоким був  фарватер,

Удача щоб не підвела,

Щоб Лебединська альма-матер

В майбутнє впевнено пливла!

Найважливіша місія жінки на Землі – бути вірною подругою, дружиною, мамою. А в наш час їй довіряють високі керівні посади. Жінки займаються політикою, громадською діяльністю. Це стосується  сповна і директора педучилища Людмили Михайлівни Кірдіщевої із 2005 року по 2017 рік (на знімку).

Дівчина із Полтавщини. Школа з золотою медаллю. Київський університет ім. Т.Г. Шевченка з відзнакою. За направленням – м. Лебедин, викладач суспільних наук, Лебединське педучилище ім. А.С. Макаренка (1977р.). Один запис у трудовій книжці. Досвід керівної роботи Людмила Михайлівна набула під «крилом» колишнього директора Павла Луніна. За період роботи приємно вражали її невичерпність енергії в усьому, уміння бачити та творити красу. Мала високі організаторські здібності, повагу до колег, техперсоналу, працівників училища. На долю дирекції та викладачів випали знову зміни: нові технології навчання, комп`ютеризація, сучасні програми. Важкувато було, але колектив опановував техніку і разом з тим отримував моральне задоволення.

Викладачі під керівництвом дирекції впевнено, зрозуміло, з баченням перспективи створюють програми з новими технологіями для підготовки студентів до самостійної діяльності.

Людмила Кірдіщева вручає Грамоту Міністерства освіти колишньому заступнику директора з фізичного виховання Михайлу Бєлєвцову.

Керівництво училища: Валерій Кабанець, Наталія Чередніченко, Михайло Бєлєвцов, Раїса Касьян, Надія Стеценко, Зінаїда Полоз, Віра Сердюк, Валентина Кубрак, Ольга Магаляс, Людмила Кірдішева, Павло Лунін, Анастасія Ворона.

Викладачі: Вікторія КривоРука, Наталія Забуга, Анна Добронос, Надія Стеценко, Людмила Кіріна, Людмила Лимар, Олег Карпенко з викладачем іноземної мови зі США (перший зліва).

Під час концерту.

Зроблене за цей період в училищі вражає: обладнано 44 навчальні аудиторії, 27 кабінетів для індивідуальних занять музикою, 3 комп`ютерні класи, придбано 80 персональних комп`ютерів, з’явився  доступ до мережі Інтернет. Крім цього, почали діяти камерна концертна зала на 50 місць, спортивні, ігрова, гімнастичні, бійцівська та тренажерна зали, спортивний майданчик, бібліотека з фондом більш ніж 40 тисяч книг та читальною залою, гуртожиток на 360 місць.

У 2009 році училище отримало відзнаку «Флагман освіти України». В учбовому закладі почали працювати обдаровані молоді викладачі Вікторія Таран, Наталія Шам, Антон Кірдіщев (аспірант), Володимир Вакуленко, Ірина Рожко (кандидат пед.наук), Ірина Гурняк (кандидат пед.наук), Вікторія Гура (кандидат пед.наук), Валентина Костенко, Василь Подоляк.

У цей час училище готує молодих спеціалістів за спеціальностями: початкова освіта з додатковими кваліфікаціями вчителя інформатики, англійської мови, образотворчого мистецтва з поглибленим вивченням української мови та літератури, історії, біології та психології; дошкільної освіти з додатковими кваліфікаціями вихователя логопедичних груп та керівника фізвиховання; музичне мистецтво; фізичне виховання з додатковою кваліфікацією керівника гуртка дитячої технічної творчості; соціальна педагогіка з поглибленим вивченням іноземної мови.

У 2011 році на базі училища було засновано Сумський обласний центр Всеукраїнської культурно-освітньої асоціації гуманної педагогіки. Училище активно співпрацює з Сумським та Глухівським університетами.

В усьому цьому велика заслуга колишнього директора училища Людмили Кірдіщевої. При підтримці педагогічного колективу Людмила Михайлівна внесла значний вклад у розвиток закладу, завжди тримала руку на пульсі життя. Вічна їй пам`ять і Царство Небесне. Вона завжди буде в нашій пам’яті...

Ольга Паливода,

колишній викладач педучилища (з1965 року),

Заслужений працівник культури України.

Фото з особистого архіву автора та музею А.С. Макаренка педколеджу.

(Далі буде).

Коментарі  
0 #4 Парфюмер 11.08.2020, 19:40
"...На превеликий жаль, влітку 1977 року сталася жахлива трагедія. Педколектив осиротів. Не стало керманича, завуча та двох викладачів. Але життя продовжується. У нас новий директор Павло Михайлович Лунін..."

- панi О. Палiвода, предлагаю прочитать вам воспоминания П.М.Лунина, размещённые сразу на нескольких информационных ресурсах:
"...Від квітня 1977-го по 1998-й директорував у Лебединському педагогічному училищі..."

Абстрактной истины в природе нет, истина всегда конкретна. Здесь я указываю вам на неточность, но одновременно приношу свои извинения за необоснованный упрёк в дате гибели В.П.Свища. Год его гибели вы указали верно.
И ещё одно. Может, в целях увековечивания памяти погибших педагогов стоило назвать потомкам их имена? Как же так? Не заслужили? Или давайте, мол, перенесём теперь наше пристальное внимание на нового директора?
Так запомните навсегда: все богатства мира, в том числе духовные и материальные богатства, создаются трудом рук простых работяг, а не директоров и прочих управленцев.
Я вижу, что славословие в духе прежних и не таких уж далёких тоталитарных времён не чуждо вам, панi О.Палiвода. Ну что же, тем интереснее будет обещанное продолжение. Уверен, что в ваших воспоминаниях не будет 50 оттенков серых глаголов. Чувствую, что невольно зреет внутри меня готовность немножко помахать вашим воспоминаниям кадилом.
Цитата
0 #3 Парфюмер 06.08.2020, 18:38
Катруся, 28.10.2010, 17:49
Вчуся і радію!Зараз вже на 3 курсі.Доречі,МУЗПЕД-THE BEST!Знання і підготовка-суперові

Это отзыв одной из выпускниц, размещённый на сайте Лебединского педучилища (колледжа). Любой может проверить.
Даже если гипотетически допустить, что 40 лет назад факультета не было, а потом он вдруг появился, то что изменилось в принципе? В сознании многих выпускников - это муз-пед независимо от его юридически-правового оформления.
Всё остальное типа был- не был - это мелкие детали, что-то вроде дырочки на праздничной скатерти, но не портящей настроение празднующим.
Цитата
0 #2 Месник 04.08.2020, 22:51
"А "любимым его факультетом в педагогическом училище был муз-пед" Такої спеціальності не те, що факультету ( відділення ) в той час не було
Цитата
+1 #1 Парфюмер 23.07.2020, 22:01
..." Директор педучилища Василь Панасович Свищ (1963-1977 р.р.)..."
- Неверно. В.П.Свищ погиб в автомобильной аварии в 1976 году вместе с Василием Ивановичем Панченко, которого вы, пани О.Паливода, не упомянули в своём мартирологе по неизвестной причине.

..."Василь Панасович любив природу..."
- Не спорю. А любимым его факультетом в педагогическом училище был муз-пед. Потому что это был самый высокопрофессиональный факультет, знаменитый лэйбл училища, который знали по всей Украине и выступлений которого на празднествах всегда ждали. Не буду скрывать, Василию Панасовичу всегда очень нравилось заглянуть к преподавателям муз-педа и на торжествах, и, пардон, фуршетах к праздничным датам вдоволь наспiватися на полгода вперёд. Я точно знаю это от отца, да и фото этих мероприятий того времени у меня имеются.
Вы, пани Паливода, в те годы в педучилище не работали, пришли позже при П.Лунине. Но то было уже другое время, другие люди и порядки, диаметрально противоположные существовавшим при Василии Панасовиче. Подобно тому как эпоха искренних человеческих отношений не может длиться вечно, утрачивая свои символы с печальным уходом настоящего и всеми уважаемого руководителя с демократическим стилем управления.
Поэтому для будущих своих воспоминаний, пани О. Паливода, отставьте мифологию и лукавый официоз в сторонку, пока есть живые очевидцы и свидетели, знающие как оно было на самом деле.
Цитата
Додати коментар