Стрічка новин
На Лебединщині випав град: Останній весняний вечір 2020 року запам’ятається жителям Лебединського району погодніми сюрпризами: у селі Будилка випав рясний град. Яна стала переможцем: Студентка Лебединського педа­го­гічного коледжу спеціальності «Музичне мистецтво» Яна Сіробаба стала лауреатом І ступеня Міжнародного конкурсу Лебединці мітингували: Лебединці мітингували проти закриття продовольчого ринку. З приводу ситуації, яка наразі склалася із закриттям лебединського ринку, дивіться у відео. 102: що трапилось? з 27 квітня по 3 травня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції на­дійшло 155 заяв та повідомлень громадян, з них 12 на момент реєстрації містили Шановні жителі Лебединщини!: Минув місяць, відколи в Україні оголошено карантин, який мав би попередити масове зараження населення вірусом нового типу COVID-19. Сьогодні вся Чим обернеться несплата за платіжками: Ситуація, що склалася в нашій країні за останні місяці, досить тривожна. Небезпечний вірус охоплює все більше територій. Українці живуть в Звернення президента України Володимира Зеленського: Дорогі українці! Відсьогодні я буду максимально часто інформувати вас про актуальну ситуацію щодо протидії коронавірусу. Станом на 16 Прийшов іюнь – на рибу НЕ плюнь: Мабуть, багато хто чув прислів’я «прийшов іюнь – на рибу плюнь!». У цьому переконані ті, хто не займається риболовлею. 102: що трапилось? з 22 по 28 червня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 132 заяви та повідомлень громадян, з них 16 на момент реєстрації Сумщина поки що у «зеленій» карантинній зоні: За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, Сумщину другий тиждень поспіль віднесли до «зеленої» карантинної зони.

Рівно 55 років крокують життям Любов Петрівна та Ярослав Олек­сі­йович Максимович. Наші дорогі, любі батьки днями відзна­чають смарагдове весілля.

Познайомилися вони у місті Лю­бом­лі, що на Волині, звідки родом наш батько, а мама навчалася там у медичному училищі. Молодята почали звивати сімейне гніздечко, у подружжя народилися троє дітей. Але душа Любові Петрівни не могла бути спокійною, бо марила рідним краєм, тихим плесом Псла. Тому вона вмовила чоловіка переїхати з Волині на Лебединщину. Часто згадує Любов Петрівна і розповідає онукам, як працювала у санепідстанції нашого міста майже тридцять років. Спалахують очі радістю, коли говорить про колег, рідний колектив. Ділиться своїми спогадами і Ярослав Олексійович, як його люб’язно прийняли у райвузлі зв’язку.

Усе життя подружжя у праці та турботах, живе за принципом: «Лиш праця світ таким, як є, створила. Лиш в праці варто і для праці жить. Повага й визнання – винагорода для людини, котра присвячує життя праці». Цьому вчили й нас, дітей та онуків.

Летять літа, як буслі в небі. Виросли діти, стали дорослими онуки. Батьки ладні зробити все, аби ми були здорові та щасливі.

Були в їхньому житті радість і негаразди, щастя і посмішки, смуток і печалі. Але все це ділили порівну, підтримували одне одного. Хоча батьки мають поважний вік, однак і досі ведуть чимале господарство, кипить робота й на городі, бо не може без праці Ярослав Олексійович, а завжди поряд кохана, люба, мила дружина Любов Петрівна. Батьки – взірець для наслідування, а ще наші найкращі друзі. Вони живуть нашими проблемами, болем, радощами та успіхами. І віддячити ми їм можемо тільки своєю щирою любов’ю та турботою.

Любі наші! Нехай Ви сумуєте через те, що час пролетів так швидко, залишивши Вам лише спогади. Ми твердо впевнені, що щасливе майбутнє у Вас тільки попереду! Ваше життя продовжується у дітях і онуках, в наших долях. Нехай життя Ваше буде спокійним і щасливим, мирним і сповненим тим самим почуттям, що одного разу привело Вас під вінець.

 

«Родина», «рід»...

Які слова святі!

Вони потрібні

кожному в житті,

Бо всі ми з вами

гілочки на дереві,

Що вже стоїть 55 літ.

Це дерево –

наш славний родовід.

Це батько, мама,

дочка й сини,

невістка, зять, онуки…»

 

З любов’ю та повагою діти й онуки.

Додати коментар