Стрічка новин
До слова рідного торкнись душею: Для кожної людини її мова – найкраща, найзворушливіша. Калиновою, солов’їною називають українські поети нашу мову. Чи відчуваємо велике таїнство живого Перемога в МIжнародному конкурсI «ProFest»: 30 травня цього року в Києві відбувся дистанційний Міжнародний конкурс-фестиваль творчості «ProFest» за інформаційної підтримки Міністерства У ній – сама доброта: За три кілометри від Лебедина розкинулося мальовниче село Чернецьке. В ньому проживає вродлива, чарівна, трудолюбива, добра, щедра, доброзичлива жіночка – Щиро вітаю вас з новим 2021 роком та різдвом христовим!: Рік, що минає, був насичений подіями, які поставили перед суспільством непрості виклики й турботи, а світ за цей час змінився. Оголошується конкурс: Сумська районна рада оголошує конкурс на заміщення вакантних посад: На території області знову активізувалися телефонні шахраї: Черговою жертвою зловмисників стала 33-річна жителька Лебедина. Зловмисники використали схему «дзвінок з банку» та заволоділи грошима на суму 12 600 Про природу тихим словом: Краса природи рід­но­го краю завжди нади­ха­ла на творчість пое­тів, пись­мен­ників, художни­ків. Учні 1 та 2 класів Ва­си­лівського ліцею зіб­ралися, Правоохоронці розкрили ряд крадіжок: Діяли зловмисники у Сумському, Охтирському, Лебединському, Недригайлівському та Краснопільському районах. Цікавили злодіїв ювелірні прикраси, інструменти, Багнюка – у центрі Лебедина: Ця весняна грязюка не в Межирічі біля місцевого ставка, чи де-інде в іншому населеному пункті. Ця багнюка – у центрі Наш сучасник: Робота листонош непроста. Вони за будь-якої погоди долають кілометрові відстані, щоб доставити до адресата вчасно кореспонденцію, пенсію, супутні товари,

Валентина Петрівна як не остерігалася коронавірусу, бо, стверджують лікарі, люди похилого віку найбільш незахищені перед цією загадковою

хворобою, але потрапила в небезпечну ситуацію.

Син, який приїхав увечері до неї з продуктами, запідозрив щось неладне:

–Мамо, ти не захворіла? Щось з тобою не так!

І не помилився. «Швидка», яка прибула на виклик, забрала хвору до лікарні. А там Петрівна почула загрозливий діагноз: двостороння пневмонія. Де вона взялася серед літа? В районній лікарні хвору не залишили: пневмонію, виявляється, зараз лікують тільки в обласному центрі, де перевіряють хворого на коронавірус. Слава Богу, обійшлося. Але Валентина Петрівна на власні очі побачила, яку нелегку ношу несуть сьогодні медпрацівники, яким доводиться в перші дні рятувати хворих з підозрою на цю страшну хворобу: незручна уніформа, важко дихати, спробуй у гумових рукавичках знайти у хворого вену, яка тікає з-під рук. І кожного дня вони наражаються на небезпеку «вхопити» вірус. А вдома ж у кожного сім’ї, діти, старенькі батьки.

Валентина Петрівна, спостерігаючи за лікарями, медсестрами обласної клініки, дивувалася, де вони за таких тяжких умов знаходять для хворих слова підтримки, співпереживання. Як допомагають часом їхні усмішки, поради, жарти. А влада цього не бачить, «годуючи» українських медиків пустопорожніми обіцянками про виділені їм високі доплати.

І пацієнти в палаті видалися Валентині Петрівні напрочуд приємними людьми. За два тижні лікування вони стали хорошими друзями, надійними сусідами, які завжди поспішають на допомогу. Спасибі їм!

Повернувшись додому, жінка дізналася від рідних, щось в усьому їм допомагали сусіди Валентини Петрівни: і господарство порати, і на городі лад давати, бо бур’ян розпустив свої пазурі по всьому городу.

В неділю Петрівна зібрала на грядці мисочку полуниці, зварила вареники і запросила Ніну і Катерину – своїх ближчих сусідів, які ніколи не залишають її в біді. Сиділи аж до смерку: слухали Валентину Петрівну, розповідали свої новини. Побідкалися, що дощ чомусь обминає Лебедин, на городах усе горить. А коронавірус не відступає, спека його не бере. В політиці щодня якісь «зашквари» та все проти простого люду. Нас знову лякають високими цінами з осені за газ, електроенергію, з 1 липня нібито мінімальний розмір пенсій у людей з відповідним страховим стажем збільшиться на… 74 гривні.

– Спасибі владі за це, – із сумом у голосі говорить Ніна, – але що можна купить сьогодні за 70 гривень? У Верховній Раді, виявляється, половина мільйонерів. І знову приймають закони для себе, для власного збагачення.

–Так, – мовила Катерина, – в інших краї­нах судять і президентів, прем’єрів, чи­нов­ників вищих рангів. А в Україні всі вони недоторкані, бо мають гроші, щоб відкупитися від закону.

– Мамо, – обізвався до Петрівни в телефоні Альоша, – я до тебе не додзвонюся. Як ти?

– А ми тут з дівчатами розговорилися. Давно не бачилися.

– То почекайте, я вам зараз тортик до чаю підвезу. Іра тільки-но закінчила пекти. І ми з вами чаю поп’ємо із задоволенням. Тобі після хвороби потрібні хороші емоції. Ви там про політику не дуже гомоніть. Нічого, прорвемося, все буде добре.

Валентина Петрівна, поклавши слухавку, посміхнулась. Вона таки щаслива: її люблять родина, сусіди, друзі. А це – головне!

Додати коментар