Сьогодні ми багато говоримо про співчуття, співпереживання, турботу про людей одиноких та поважного віку. Зовсім не гадалося, що колись і самі опинимось в такій ситуації. Маючи приватне господарство, кожен знає, що в ньому роботи непочатий край. Полагодити дах, напиляти дров (альтернативне паливо), бо ціни на газ «кусаються».

І добре, що є такі спеціалісти, які відгукуються, щоб допомогти. Ось такий приклад. Дмитро Романенко та його напарник Василь Сіренко на моє прохання пиляють дрова. Вони так вправно виконують свою роботу, ніби граючись, а вона у них нелегка.

Дмитро Романенко, по закінченні основної роботи, оглянув господарським оком садибу і запропонував ще й підчистити фруктові дерева (сміючись, сказав, що це по «акції»). Подумала про себе: все-таки надійна зміна у нас, старшого покоління.

Віталій Савченко ремонтував дах будинку. Навіть дивлячись на таку висоту, завмирає серце, а Віталій, ніби «людина-павук», вправно вирізає «коньки» на дах та укладає їх, цементує, підчищає. Дуже важко знайти такого спеціаліста.

Висловлюю щиру вдячність Дмитру Романенку, Василю Сіренку, Віталію Савченку та своїм друзям, які за першим покликом завжди приходять на допомогу. Бажаю їм усім впевненості у власних силах, душевного тепла на кожен день, на кожну мить та здоров’я на добру сотню літ, бо в ньому і багатство, і радість, і сила.

Ольга Паливода,

м. Лебедин.